Чи Варто Легалізувати Гральний Бізнес В Україні?

60% респондентів, опитаних соціологічною групою "Рейтинг" не підтримують легалізацію грального бізнесу. Про це свідчать результати опитування.

Респондентам було поставлено питання, чи підтримують вони легалізацію грального бізнесу. 60% відповіли негативно, 27% - підтримують легалізацію, але за умови створення спеціальних зон для грального бізнесу, 11% опитаних вважають, що гральний бізнес потрібно легалізувати в Україні без обмежень.

Майже 50% опитаних вважають, що в Україні повинні бути дозволені лотереї, 25% - ставки у букмекерських конторах і казино (причому ставлення до легалізації казино покращилося). Гірше ставлення - до легалізації інтернет-казино (12%), ігрових автоматів (12%), ігри в карти на гроші (11%).

Було опитано дві тисячі респондентів шляхом особистого інтерв'ю формату face-to-face.

Помилка репрезентативності дослідження не перевищує 2,2%. Опитування проводилося з 27 по 30 вересня.

Нагадаємо, на початку серпня повідомляли, що Зеленський хоче легалізувати азартні ігри і роботу казино у п'ятизіркових готелях задля розвитку туризму біля Чорного моря.

2 вересня повідомляли, що Зеленський доручив до грудня ухвалити закон про легалізацію казино. Подати відповідний законопроект потрібно було до 1 жовтня.

Азартні ігри – потужний стимулятор дофаміну, який дуже швидко ламає природну біохімію людини, викликає залежність, послаблює загальний самоконтроль, посилює імпульсивність.

Тому з точки зору економіста, азартні ігри – це негативний товар, "demerit good" (споживання завдає шкоди самому споживачу), який водночас має негативні зовнішні ефекти.

Тобто його споживання завдає шкоди ще й третім особам, суспільству – через руйнування сімей, злочинність, втрату продуктивності та перерозподіл багатства від бідних, які вразливіші до дофамінових розладів і вразливіші фінансово.

Але повна заборона погано працює з негативними товарами – люди знаходять альтернативу в нелегальних іграх, а також за кордоном, у юрисдикціях, де ігорка дозволена. З поширенням інтернет-казино повна заборона втратила залишки сенсу.

Реклама:

Нелегальність азартних ігор дуже зручна для їх бенефіціарів і тих, хто "кришує" цей бізнес, тому багато років політики блокували легалізацію ігорки – хтось із дурості, а хтось цинічно і прагматично. 

Юлія Тимошенко, наприклад, лягала кістьми у ВР (разом з Новінським, до речі), і включала шедеври популістської риторики, щоб зірвати ухвалення профільного закону.

Більшість розвинених країн легалізували гемблінг, при цьому жорстко його регулюють, аби зменшити негативні ефекти для споживачів та суспільства. 

Та оподатковують, щоб наповнювати бюджети і за рахунок доходів компенсувати негативні ефекти – фінансуючи просвіту, дослідження ігорки та додаткові витрати на соціальну та медичну допомогу, спричинені гральною залежністю.

Важливо, що попит на азартні ігри нееластичний за ціною, тому регулювання лише через високі податки неефективне.

Які, в ідеалі, цілі держави? 1) Максимізувати частку потоку грошей гравців через білий, ліцензований бізнес. 2) Максимізувати податкові надходження. 3) Не дозволяти легкий доступ до ігорки, оберігати вразливих громадян – неповнолітніх та ігрозалежних; 4) Не дозволяти відмивати гроші за допомогою ігорки.

Ці цілі частково взаємосуперечні, тому навіть в ідеальному світі без організованої злочинності, корупції, та системного ухилення від сплати податків — це складна багатофакторна задача на оптимізацію.

У році в Україні, після довгої перерви, легалізували офлайн та онлайн казино, гральні автомати та букмекінг. Які податки повинен платити гральний бізнес?

1) Податок на прибуток – 18%;

2) 18% від доходу за вирахуванням виплат гравцям (для гральних автоматів – 10% від доходу);

3) Щорічні ліцензії на кожен вид діяльності та на окремі гральні столи та автомати.

Але на практиці оподатковується лише % від усього потоку "гральних" грошей. І, що гірше, бюджет через це втрачає не лише податки з ігорки, тут є потужна "побочка".

"Тінь" створює стимули для взаємовигідної, зустрічної "тіні". Класичний приклад – роздрібна торгівля "вчорну", яка генерує в економіці пропозицію кешу та віртуальних залишків товарів, які потім використовуються іншим "сірим" бізнесом для зменшення власних зобов’язань з ПДВ.

Так і тут. Платежі від гравців заходять у банк, що обслуговує гральний бізнес, під виглядом платежів за інші послуги, зокрема – на сторонні компанії. 

Для цього банк дає можливість клієнтам працювати з "лівими" МСС-кодами – кодами продавця, які встановлюються в платіжній системі банком-еквайром (тобто приймачем платежів) для класифікації бізнесу за видами товарів/послуг; що вводить в оману інших учасників платіжної системи.

*Ліричний відступ: маскування платежів від азартних ігор – це, щонайменше, недопрацювання фінмоніторингу. Це пряма заявка на порушення вимог законодавства по запобіганню відмиванню коштів. 

Підміна MCC-кодів позбавляє лудоманів можливості заборонити платежі з власних карток на користь грального бізнесу. 

В Україні є люди, які через це злили мільйони гривень і стали банкрутами. Підміна МСС-кодів уможливлює також пряме виведення коштів за кордон через закордонні інтернет-казино та бетинг, незважаючи на заборону відповідних операцій.

Отже, банк має на вході "чорний безнал" своїх клієнтів з грального бізнесу. Що з ним відбувається далі? Частина – повертається неоподаткованою виплатою виграшів гравцям, оціночно це 70% від потоку. 

Те, що залишилося – "чиста чорна виручка" ігорки, пробачте за каламбур. Далі є варіанти, як її вивести в кеш, або в USDT. Звісно, за комісію банку.

Найсолодша взаємовигідна опція – "зарплатні проєкти" великого роздрібного бізнесу. У рітейлу, наприклад супермаркетів, магазинів побутової техніки та АЗС, є вхідний потік "лівої" готівкової виручки від продажу контрабанди та контрафакту, а з іншого боку – десятки тисяч працівників, які офіційно отримують лише частину зарплати, а решту – нелегально, без сплати податків. 

Те, що колись було справжніми "зарплатами у конвертах". Але в таких масштабах платити зарплати кешем дуже незручно і банально дорого в адмініструванні, плюс фізичні ризики (згадайте новини про розбійні напади на водіїв, у яких забрали торбу з кешем – ви думали це все люди, які їхали з угоди щодо продажу нерухомості?).

Тому банки, які обслуговують ігорку, пропонують великому роздрібному бізнесу чудову послугу, яка робить усіх щасливими – вони обслуговують нелегальну частину зарплатних проєктів, заливаючи "чорний безнал" ігорки на картки працівників через декілька схем.

Натомість ігорка отримує чорний кеш. Або – одразу гроші за кордоном. Тут спрацьовують посередники, які займаються обслуговуванням інфраструктури зустрічних потоків, схемного податкового кредиту.

Їм легко організувати "перестановку", наприклад, зі своїми клієнтами з аграрки, які не заводять валютну виручку від експорту "чорного зерна", цю схему я вже зачіпав раніше.

По суті, це нагадує перші банки, які кілька століть тому обслуговували колоніальну торгівлю, "переставляючи" і згортаючи зобов’язання по різні сторони океану. 

Тільки зараз це відбувається майже миттєво і є по суті інфраструктурою паралельної економіки, яка крутиться повз державу і фіскальні органи.

Я впевнений, що серед тих, хто дочитав до цього місця, є багато тих, хто отримує неоподатковувану частину своєї зарплати на окрему картку, може й іншого банку. От тепер ви знаєте, яке, з великою ймовірністю, джерело цих коштів.

У схемах можливі варіації – є ще поповнення рахунків гравців через платіжні термінали, для збору цих коштів можуть використовувати фінансові компанії, пов’язані з банками.

Що в сухому підсумку?

1) Гральний бізнес не платить податок з доходу і податок з прибутку

2) Великі роздрібні мережі не платять податки із зарплат

3) Гравці не платять податки з виграшів, виплачених з лівих надходжень

4) Посередники, зокрема і в банках, отримують свої відсотки маржі (розподіл маржі відомий, не хочу перевантажувати текст деталями)

Я покопався в деталізованих відкритих даних Мінфіну, згідно з якими, за весь рік ігорка заплатила лише 80 млн грн податку з доходу і нуль податку на прибуток. 

А ще 1 млрд млн – за ліцензії. Причому з них млн грн – це ліцензії декількох великих букмекерських контор. Всього ,5 млн – це ліцензії інтернет казино. 

В році ліцензії принесли 1 млрд млн. Коли відкривали ринок, КРАІЛ очікував десь 7,5 млрд грн щорічних надходжень тільки від ліцензій.

Відкриті бюджетні дані Мінфіну щодо податків з доходів і прибутку відрізняються від того, що дає ДПС, можливо, частина надходжень потрапила в інші статті, тут потрібно ще розбиратися. Але в будь-якому разі, ці надходження – нещасні декілька сотень мільйонів гривень за рік.

А загальний обсяг лише цієї схеми ігорка-рітейл оцінюється у млрд грн на рік. Це точно більше половини ринку "зарплат у конвертах". 

Це десятки мільярдів гривень, недоотриманих від податків на ігорку і податків на зарплату. Хоча, звісно, коли цю схему закриють, нелегальні потоки шукатимуть інші шляхи, і частково знаходитимуть.

Принципово вирішити цю проблему може, повторюсь, лише системна податкова реформа, яка прибере фундаментальні стимули і можливості, що формують попит на такі схеми.

Ця стаття іще не розкриває проблему інтернет-казино, які працюють з-за кордону повністю за межами правового поля України і сифонять гроші з економіки.

Пасивність БЕБ, яке на звернення КРАІЛ лише відкриває провадження, жодне з яких ще не дійшло навіть до суду, незважаючи на вичерпання початкових строків досудових розслідувань; лобіювання пільг для ігорки, і зволікання із запровадженням державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор.

А ще — історію з дозволом гральному бізнесу працювати на спрощеній системі під 2% від обороту, реалізовану за рахунок правки до непрофільного закону, внесеної нардепом від Слуги Народу у переддень голосування.

Так, "Офіс простих рішень та приголомшливих результатів" тут не допоможе. Але треба підсвічувати це все, виносити в публічну площину, схемники цього бояться.

Необхідно прибивати схеми там, де це можна зробити вже, негайно, задля економічної безпеки країни під час війни. 

І з урахуванням всього цього потрібно працювати над системною реформою податкової системи, яка прибере стимули "зустрічної тіні" по всьому ланцюжку, від незаконного імпорту, його збуту за кеш, і до "зарплатних проєктів". 

Звісно, корупція, відмивання грошей та ухилення від сплати податків є навіть у найспроможніших державах. І ще довго будуть проблемою України. Але у реформованій податковій системі просто не буде місця для настільки масових зловживань.

Верховна Рада України на засіданні 14 липня завершила розгляд понад 3,5 тис. правок до законопроєкту "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".

За ухвалення закону в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проголосували нардепів, оголосив спікер парламенту Дмитро Разумков. Крім членів фракції "Слуга народу", документ підтримали члени групи "За майбутнє", і "Довіра" та два позафракційні нардепи - Разумков та його перший заступник Руслан Стефанчук.

Проти ухвалення закону виступала опозиція, зауважуючи, що легалізація грального бізнесу та такий тривалий розгляд цього законопроєкту не є нагальними в умовах кризи від коронавірусу. На прийнятті наполягала монобільшість. 

Закон передбачає встановлення правил та вимог до легальної роботи казино та гральних автоматів. Передбачається, що ліцензія на казино в Києві коштуватиме не менше 60 тис. мінімальних зарплат, тобто майже млн гривень. У інших містах вона коштуватиме приблизно млн. Вона буде діяти 5 років, потім її треба буде оновлювати. За рахунок сплати за ліцензії планують компенсувати недонадходження в бюджет.

Власники гральних автоматів будуть сплачувати щороку приблизно 29 тис. гривень. Закон не відносить до азартних ігор лотереї, спортивний покер, більярд та боулінг. 

Регулювати гральний бізнес буде новий орган - Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Призначати та звільняти її представників (голова та шість членів) буде Кабінет міністрів України. 

Оновлення Телеграм-канал "Слуги народу" оприлюднив роз'яснення щодо ухваленого закону. Передбачається, що завдяки легалізації бюджет України отримуватиме 4 млрд грн на рік.

"Що передбачає законопроект:

• ігрові зали повністю приберуть із вулиць – тепер назавжди;
• казино і зали гральних автоматів розміщуються лише в готелях: казино відтепер існуватимуть лише в готелях категорії 4 та 5 зірок, зали гральних автоматів можуть бути лише в готелях категорій 3, 4 та 5 зірок;
• те саме з букмекерськими пунктами –  лише в готелях;
• відстань гральних залів від шкіл – не менше м;
• встановлюємо обмеження для тих, хто може грати, – підвищуємо вік із 18 до 21 року. Хто гратиме та скільки йому років – ідентифікуватиме охоронець на вході до закладу, вимагаючи паспорт;
• за ведення грального бізнесу без ліцензії кримінальна відповідальність (штраф від до тисяч гривень, за повторне порушення від до тисяч гривень) або ж позбавлення волі;
• працівникам правоохоронних органів за бездіяльність чи «кришування» грального бізнесу – від 6 до 8 років позбавлення волі;
• жорсткі фінансові штрафи за низку порушень організаторів, наприклад, допуск до гри осіб, молодших 21 року, – штраф близько 2 мільйонів тисяч гривень, а за повторне порушення –анулювання ліцензії;
• збільшується коло осіб, які можуть звернутися до суду із заявою про обмеження для члена сім’ї", - пояснили в партії.

Нагадаємо, що гральний бізнес в Україні був офіційно заборонений протягом 11 років. У першому читанні Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу ще 16 січня Документ передбачав розміщення казино у п'ятизіркових готелях, а гральних автоматів - у готелях зірок.

До слухання в другому читанні нардепи підготували понад правок. Разумков 30 червня повідомляв, що сподівається на розгляд усіх правок за декілька днів.

Закон передбачає зміни в Бюджетний, Податковий, Кримінальний кодекси та КУпАП, а також скасування законів "Про заборону грального бізнесу в України" та "Про державні лотереї".

З огляду на той факт, що легалізація грального бізнесу прописана в меморандумі з МВФ, а бюджетні діри ростуть, скоро казино до нас все-таки повернуться. І станеться це може вже в наступному році.

- Урядовий законопроект нарешті дочекався свого часу. Навесні цього року Україна взяла на себе таке зобов'язання перед Фондом. Там прописано, що для подолання дефіциту бюджету азартні ігри потрібно легалізувати не пізніш року, - розповіла goalma.org президент Української асоціації ігрової індустрії Ірина Сергієнко, передає protokol.

Природно, підтримують таке завзяття і люксові готелі, у яких простоюють місткі зали. А у деяких навіть обладнання залишилося з минулих часів.

Підтримують ініціативу і чиновники, підраховуючи, скільки їх відомства зможуть отримати від воскресіння індустрії азарту в Україні. Хоча і зазначають, що урядовий законопроект потрібно або переписати, враховуючи побажання бізнесу, або зовсім розробити новий, приймаючи до уваги попередні зауваження.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!

Чемпіонат світу з футболу, що відбувся в Катарі в листопаді–грудні року, проходив для українського грального бізнесу практично в екстремальних умовах.

На початку грудня, коли турнір тільки набирав обертів, в офісах низки букмекерів, гральних компаній та банків, що могли їх обслуговувати, відбулися обшуки СБУ та Бюро економічної безпеки. Незадовго до цього Нацбанк та міжнародні платіжні системи зробили більш жорсткими правила щодо платежів від гральної індустрії.

Розслідування БЕБ стосується ймовірного ухилення грального бізнесу від сплати податків за допомогою так званого міскодингу. Це схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів. Низка банків, у тому числі один із державних, фігурують у справі принаймні як посередники, які дивилися на це крізь пальці.

БЕБ оцінює можливі податкові втрати держави у близько 2 млрд грн на місяць. «Азартний бізнес показував обороти в 20–30 разів менші», – говорить очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев («Слуга народу»). Він не розкриває назви компаній, доки йде слідство. «Це більшість гравців, які оперують онлайн», – каже він.

Через ймовірні масштаби нардепи навіть винесли розслідування на розгляд Тимчасової слідчої комісії при фінансовому комітеті ВР. Хоча у справі поки що не висунуто підозр, але вона виникла не на пустому місці.

Міскодинг дійсно користувався популярністю серед гебмліногового бізнесу. Щомісяця через банківську систему проходило млрд грн подібних транзакцій, розповідають співрозмовники Forbes серед держпосадовців, знайомих із матеріалами розслідування, топменеджерів грального бізнесу та представників банків.

Як це працює, хто на цьому заробляв та яке є рішення проблеми?

Гральні мільярди подалі від держави

Гральна індустрія отримала легальний статус в Україні у році. Тоді ж була створена Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), яка видає ліцензії компаніям, що хочуть займатися гральним бізнесом. 

Щорічно вони мають сплачувати ліцензійні платежі. Наприклад, один рік ліцензії на інтернет-казино коштує 23,4 млн грн, на букмекерську діяльність в інтернеті – млн грн, онлайн-покер – 6 млн грн. Особливості є і в оподаткуванні: 18% на прибуток, 22% ЄСВ, від 10% до 18% податку на валовий ігровий дохід (GGR) і 19,5% податку на виграш гравця. Ці правила діють з року.

У му держбюджет отримав від ліцензійних платежів грального бізнесу 1,2 млрд грн, тоді як податку з доходу – лише 80 млн грн, а податку на прибуток – нуль, перелічує старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай із посиланням на відкриті дані Міністерства фінансів. Щоправда відкриті бюджетні дані Мінфіну по податках з доходів і прибутку відрізняються від того, що дає ДПС, додає він. «Можливо, частина надходжень потрапила в інші статті», — уточнює Гайдай. Гемблінгові компанії називають суттєво вищі цифри податків.

Тож, ймовірно, попри позаминулорічну легалізацію, держава досі не розуміє реальних оборотів грального бізнесу. Груднева оцінка від БЕБ можливих масштабів ухилення – 12 млрд грн прихованого обороту щомісяця. «Це 2 млрд грн несплачених податків», – ішлося в повідомленні Бюро. Гетманцев із податкового комітету Ради каже про 15 млрд грн обороту щомісяця починаючи з року. Його колега Ярослав Железняк («Голос») називає 10 млрд грн на місяць. «Щонайменше п’ята частина цієї суми повинна була бути в бюджеті», – вважає Гетманцев.

Ці припущення близькі до реальності, однак такі оцінки стосуються радше пікових періодів, як-от чемпіонат світу з футболу, під час якого й відбулися останні обшуки, зазначає на правах анонімності співрозмовник у топменеджменті одного з банків. Звичайний обсяг операцій азартного бізнесу, що проходить через банківську систему, – млрд грн в залежності від насиченості місяця спортивними подіями, оцінює він.

Що таке міскодинг

Чи дійсно гральна індустрія може приховувати реальні обороти? Так.

Міскодинг, на якому акцентують увагу депутати та правоохоронці, – один із ключових методів у цьому процесі. Йдеться про зміну коду призначення платежу. «Уявіть, що каса в супермаркеті торгує тютюновими виробами, але зареєстрована як та, що продає лише продукти», – пояснює директор Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

У випадку з гемблінгом код індустрії найчастіше змінюється на , що відповідає компʼютерним іграм. Банк отримує платіж (депозит) від клієнта азартного бізнесу, але якщо гравець виграє, то установа відправляє йому виграш, маркуючи операцію кодом від іншої галузі, чи вказує, що це звичайний переказ із карти на карту, оплата рекламних послуг тощо.

Навіщо? «Це вже інші ставки податку, – пояснює дотичний до гральної індустрії юрист, який попросив не згадувати його імені в цій статті. – Можна дуже дешево заробляти гроші».

Також деякі гральні компанії створюють вебсайти-двійники. На них вони ведуть основний онлайн-бізнес, щоб не сплачувати необхідні податки, йшлося в грудневому релізі БЕБ після обшуків. Про притаманну гральній індустрії систему з двох сайтів (на доменах com, net або org та ua), розповідають незалежно один від одного топменеджер гембліногової компанії та високопосадовець у банківському секторі. Обидва погодились говорити на правах анонімності.

«Наприклад, є легальний сайт із доменом ua, він міститься в реєстрі КРАІЛ, код – «ігорка», все по-чесному, – каже співрозмовник серед банкірів. – Але якщо зайти на ресурс того ж букмекера з доменом net, який КРАІЛ вважає нелегалами, виявиться, що гравець платить через той самий банківський термінал».

На кого з грального бізнесу може дивитися БЕБ

Офіційно держпосадовці, знайомі з матеріалами розслідування, не розголошують назви компаній та банків, що використовували описані схеми ухилення. «Слідча таємниця», – каже Forbes очільник БЕБ Вадим Мельник. За його словами, у полі зору правоохоронців – «усі найбільші гравці». Йдеться дійсно про більшість великих компаній, які оперують онлайн, додає на правах анонімності один із депутатів.

Імʼя найбільшої гемблінгової компанії України Parimatch як одного з фігурантів справи назвали три співрозмовники Forbes серед держпосадовців, знайомих із матеріалами розслідування та банкірів.

Parimatch заперечує, що користувалася послугами банків для міскодингу. «Parimatch Україна підтримує легалізацію ринку азартних ігор», – ідеться в письмовому коментарі пресслужби для Forbes. У му, за інформацією компанії, вона заплатила ,7 млн грн податків і обов’язкових платежів, у му – ,1 млн грн. 

До п’ятірки найбільших гравців на азартному ринку, крім Parimatch, входять Favbet, Cosmolot, Vbet та PinUP, говорять Forbes два співрозмовники на ринку. Усі вони, крім PinUP (працює під ТОВ «Укр Гейм Технолоджі»), здійснили ліцензійні платежі за рік, свідчать дані КРАІЛ. Це все легальні компанії, що мають ліцензії.

Forbes звернувся до всіх згаданих гральних компаній із проханням прокоментувати, чи використовували вони схему міскодингу й скільки податків заплатили у – роках. На момент публікації цієї статті більшість не надала своєї позиції.

Favbet не коментує тему міскодінгу й не називає суму сплачених податків. «Усі легальні оператори чекають прийняття змін до законодавства та ефективної комунікації держави з бізнесом», – ідеться в письмовій відповіді компанії на запит Forbes. 

Свою причетність до схеми заперечує і PIN-UP. «Компанія вчасно сплачує відрахування до держбюджету та ніколи не використовувала шахрайства в банківській еквайринговій мережі», – йдеться в письмовій відповіді. За діяльність онлайн-казино у – роках PIN-UP Ukraine сплатила 46,8 млн грн ліцензійного збору та перерахувала до держбюджету ,7 млн грн податкових відрахувань, ідеться у відповіді.

Приховані обороти формують і неліцензовані гравці, говорить юрист Артем Кузьменко. «У них немає іншого шляху, як користуватися міскодінгом», – каже він. Попри легалізацію, розподіл білого й чорного ринку становить 30% на 70%, оцінює профільна асоціація Ukrainian Gambling Council.

Зрештою маржа азартного бізнесу виводиться на закордонні рахунки у криптовалюті чи готівці. «Ми донарахуємо податкові зобовʼязання за цими коштами за відповідними ставками», – каже на правах анонімності нардеп серед учасників ТСК у Раді.

Банки й гральний бізнес

У матеріалах справи БЕБ є назви девʼяти фінустанов, писав нардеп Железняк. Депутат прямо не вказує їхні назви, проте з його допису можна здогадатися про державний Укргазбанк і приватний Айбокс Банк.

Три співрозмовники Forbes на банківському ринку та серед нардепів теж назвали ці дві установи. Також, за словами двох співрозмовників, йдеться про Сенс Банк, Конкорд Банк, а також ряд невеликих установ (Оксі Банк, Комінбанк та інші). Оксі Банк та Укргазбанк на момент публікації не відповіли на прохання Forbes про коментар. 

Після публікації голова правління Оксі Банку Олексій Столяров зявив Forbes, що його банк «не бере участі в здійсненні операцій міскодингу для грального бізнесу та не має укладених договорів з операторами грального бізнесу».

Представники Айбокс Банку та Конкорд Банку у коментарях Forbes заперечують участь установ у міскодингу на користь грального бізнесу. «Жодних обґрунтованих звинувачень щодо Айбокс Банку немає», – йдеться в письмовому коментарі банку. У коментарі пресслужби Конкорд Банку сказано, що в банку не проводилося обшуків чи інших слідчих дій за цією справою. У коментарі, переданому пресслужбою Сенс Банку, стверджується, що інформація про причетність установи до схем із міскодингом не відповідає дійсності.

За словами трьох співрозмовників серед посадовців, знайомих із матеріалами справи, та учасників ринку, саме державний Укргазбанк був лідером за обсягами операцій від грального бізнесу. «На нього припадало 50–70% операцій», – каже на правах анонімності співрозмовник серед банкірів. Він не надав підтверджень своїм словам. Після розгляду розслідування у ТСК Верховної Ради позицію СЕО Укргазбанку залишив Андрій Кравець (його імʼя зникло з переліку топменеджменту на сайті банку).

Довести свідому участь банків у схемах грального бізнесу непросто. Навіть доведені факти міскодингу ще не означають порушення з боку установи: це може траплятися з будь-ким, хто надає послуги з еквайрингу, каже голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Якщо банк не хоче знати про це – не дізнається, – додає на правах анонімності один із опитаних посадовців у НБУ. – Але навіть якщо хоче – є варіанти, як його обманути».

Міскодинг виникає на рівні компанії-продавця, що використовує еквайринг. За звичайних умов регулятор, як і власне внутрішні служби банку, можуть виявити міскодинг лише методом контрольних закупок, кажуть два співрозмовники серед банкірів. «Без перевірок і в ряді випадків, не пройшовши шлях клієнта, виявити це малоймовірно», – зазначає посадовець із НБУ.

Систематичні маніпуляції – інша справа. «Таке маскування не може довго залишатися непоміченим», – вважає Коробкова. Про те, що керівництво установ не могло не знати про операції міскодингу, враховуючи їхні масштаби, каже на правах анонімності й один із нардепів.

До того ж банки могли непогано заробити на співпраці з гральним бізнесом. «Легальні тарифи за еквайринг – близько 1%, за схемою міскодингу – %», – каже один із юристів на правах анонімності.

Зараз в усіх банках, які надають послуги еквайрингу в сегменті e-commerce, діє позапланова перевірка НБУ, каже співрозмовник у одній із таких установ. Конкретної відповідальності за міскодинг українськими законами не передбачено, але НБУ може застосувати заходи впливу від письмового попередження до тимчасового призупинення або й відкликання ліцензії, каже Коробкова. За словами двох співрозмовників у НБУ, наразі регулятор готує реакцію. «Вона буде жорсткою», – обіцяє один із них.

Також наприкінці минулого року міжнародні платіжні системи значно посилили контроль за суміжними до «ігорки» кодами платежів, додає банкір. «Тому з грудня більшість гравців перестали працювати з платежами за відеоіграми», – каже він. Штрафи за можливі зловживання починаються з сум у десятки тисяч доларів, додає співрозмовник.

Втім, навіть після обшуків та заходів від платіжних систем і НБУ як мінімум один із банків із приватним капіталом продовжив надавати послугу, стверджує нардеп Железняк. «За наявної у нас інформації це – млн грн на добу», – писав він.

Недолегалізований гральний бізнес

Дві компанії з пʼятірки найбільших на гральному ринку, Parimatch та Favbet, наголосили в коментарі Forbes, що підтримують прийняття нового податкового законодавства – законопроєкту д.

Законодавчі зміни, про які кажуть представники грального бізнесу, мали б вирішити патову ситуацію, що склалася на ринку. У чому вона полягає? Ключова проблема в тому, що держава, хоч і легалізувала гральну галузь у му, але не оновила податкове законодавство.

Компанії мають платити податок за законом року. За майже три роки після легалізації галузі депутати не прийняли зміни щодо сплати податків. Основні нововведення, які потрібно ввести, – поняття «онлайн-казино» (його немає в старому законі), запровадити податок із виграшу й встановити мінімальну суму, а також встановити рівний для всіх видів діяльності податок із GGR розміром у 10%.

«18% GGR – це економічно не виправдано й дає мотивацію гравцям ринку йти в сіру зону», – говорив раніше Forbes на правах анонімності топменеджер букмекерської компанії.

Тож гемблінг не зацікавлений показувати весь оборот. «Тоді ви будете працювати у збиток», – підтверджує один із представників індустрії.

Неофіційна домовленість: доки не приймуть законопроєкт №д, доти бізнес може працювати «в сіру» через міскодінг, каже топменеджер гемблінгової компанії. До прийняття змін до податкового закону гральний бізнес мав платити потрійну суму за ліцензію. «За податковим правилом, ми не можемо змінювати закон у середині року, – каже ексголова консультативної ради в КРАІЛ Борис Баум. – Тому це була наша страховка – вони авансом нам платять податки, поки ми їх не вводимо». Після прийняття закону про податок парламент мав знизити ціну ліцензії втричі. 

У липні го законопроєкт №д прийняли в першому читанні. У грудні го – мали виносити на друге читання, але цього не сталося.

У серпні го Кабмін передав гральний бізнес у сферу відповідальності Міністерства цифрової трансформації, який до цього був під Мінекономіки. Мінцифра готує інші зміни до законодавства і пропонує ліквідувати КРАІЛ. Мета Мінцифри – автоматизувати процеси видачі ліцензій та сплати податків, прибравши людський фактор, а значить, і корупцію. Мета – щоб іноземні компанії інкорпорувалися в Україні й платили податки, казав раніше Forbes міністр Михайло Федоров.

Інтерес іноземців до українського ринку азартних ігор є. Близько восьми європейських онлайн-казино (переважно британські) готові заходити в Україну навіть під час війни, говорить очільник «Всеукраїнської Ради Гемблінгу» Антон Кучухідзе. Умова – прийняття №д». Без закону великі оператори не працюватимуть в Україні, вважає і Баум. «У мутній воді вміє плавати лише наша риба», – каже він.