В Яких Країнах Є Податок На Виграш
Минулого року держбюджет України недоотримав 4,4 млрд грн, запланованих як надходження від грального бізнесу. У році держава знову наступила на ті самі граблі і записала до Держбюджету майже 7,5 млрд грн, які повинні надійти від «ігорки». Але за перші чотири місяці вдалося нашкребти всього млн грн – тобто, менше 8% від цієї суми. Головний «ідеолог» легалізації грального бізнесу в її нинішньому вигляді – громадянин Латвії Борис Баум, що називає себе представником Офісу президента, – вже визнав, що заплановану суму зібрати ніяк не вийде. В ОП, де вважають турболегалізацію грального бізнесу через парламент великим досягненням, – відмовчуються. Ми розбиралися, хто винен в цьому провалі і хто за нього має відповідати.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Ще на етапі підготовки законодавчих ініціатив щодо легалізації грального бізнесу в Україні авторитетні вітчизняні та міжнародні експерти, які пропрацювали в цій сфері не один рік, стверджували: спершу має бути наведений лад у законодавстві, зокрема, параметри податкової бази, що ґрунтувалися б на реальних розрахунках. Другим кроком мала б бути обов'язкова побудова системи контролю грального бізнесу з боку держави. І тільки потім, коли держава отримає нормативний і технічний інструментарій, аби контролювати кожну копійку, що крутиться в «ігорці», відстежувати кожну транзакцію і одночасно контролювати залучення людей до гри, – тільки тоді можна дозволяти операторам відкривати казино, букмекерські контори та зали автоматів. При цьому запускати і рекламувати гральні онлайн-додатки не можна раніше, ніж запрацює офлайн-ринок через очевидний перекіс в бік інтернет-сегменту, що виникне в такому випадку.
Інакше, як попереджали експерти, замість анонсованих стабільних доходів до бюджету і заявлених інвестицій в інфраструктуру, держава отримає жалюгідні крихти зі столу як старих, так і новоявлених гральних «тіньовиків». А замість можливості захистити громадян від лудоманії – тотальне залучення населення до гри на гроші, перш за все, – через гральні онлайн-сервіси.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Але чиновники та депутати вирішили інакше та включили режим турболегалізації. Хоча сьогодні – через п'ять місяців після видачі першої ліцензії – можна констатувати, що всі песимістичні прогнози експертів збуваються. Під виглядом легалізації держава, по суті, узаконила багато схем, які раніше були популярними в тіньовому сегменті. Тільки тепер ділки від «ігорки» можуть робити свої справи абсолютно легально, прикриваючись отриманими ліцензіями. А державний бюджет, замість обіцяних мільярдів, в черговий раз ризикує отримати крихти.
Хто відповість за дірку в бюджеті
У держбюджеті на цей рік закладений дохід за «плату за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей» у розмірі 7,44 млрд грн. Зауважимо, що це тільки «плата за ліцензії», без статті доходів бюджету, яка мала б бути головною: податкових відрахувань від самої гральної діяльності та організації лотерей (принаймні, саме так це працює в розвинених країнах).
Держбюджет – це офіційний документ, букви (та цифри) якого повинні дотримуватися всі. Тобто ті, хто переконав президента в запланованій сумі доходів майже в 7,5 млрд грн з грального бізнесу, зобов'язані її забезпечити. Наприклад, керівник монобільшості в парламенті Давид Арахамія разом з керівником податкового комітету Данилом Гетьманцевим. А на рівні Офісу президента – Борис Баум, який є креатурою та радником заступника голови ОП Кирила Тимошенка.
До слова, на етапі підготовки законопроекту про гральний бізнес обговорювалися і зовсім фантастичні суми – навіть не 7,5, а близько 9 млрд на рік. Наприклад, таку суму в жовтні року вказувала тодішній міністр фінансів Оксана Маркарова, назвавши її, до речі, «консервативною».
Будь ласка, читайте текст після реклами
Сьогодні ж головний ідеолог і лобіст турболегалізації «ігорки» з боку Офісу президента Борис Баум раптом змінив свою думку і заявляє, що ніяких 7,5 млрд бюджет не отримає. Звинувачуючи в цьому народних депутатів, які не ухвалили закон про ставки податків на «ігорку». А заодно і Мінфін, який неправильно все прорахував. Виникає логічне питання – а як без цих «дрібниць» можна було взагалі запускати ринок? Насправді, як відзначають експерти, лобісти легалізації «ігорки» могли називати будь-які цифри – хоч 25 або 50 млрд грн. Оскільки все одно всі ці «розрахунки» взяті зі стелі. Наприклад, навіть в держбюджеті на минулий рік,теж фігурувала оптимістична сума надходжень від азартних ігор в розмірі 4,4 млрд грн. Але чи хоч хтось ці гроші побачив?
Це стосується і планів на цей рік: експерти стверджують, що, по суті, вони є фейковими. На це, зокрема, звертав увагу юридичний експерт Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко. Згоден з ним і Микита Бондарев – експерт в сфері GR, публічних комунікацій та грального ринку. Він також вважає, що сума 7,5 млрд є необґрунтованою.
«По-перше, в процесі обговорення законопроекту питання прогнозів бюджетних надходжень було одним з найбільш поширених. Звідки такі цифри? Як рахували? – задається риторичними питаннями експерт. – Відповідей так і не надійшло. По-друге, в країнах з цивілізованим ринком основним джерелом надходжень до бюджету є податки. У нас же поки все зводиться до збору ліцензійних платежів і непрямих відрахувань (нарахування на заробітну плату, податок на виграш). Очевидно, що податки держава не почне збирати, поки не запрацює система онлайн-моніторингу. Доти ринок буде жити сам по собі, а держава взагалі не знатиме його реальних обсягів. Тут важливо врахувати, що якщо держава на цьому ринку не контролює гроші, вона цей ринок взагалі не контролює».
Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) спробували отримати офіційне обґрунтування закладених в бюджет 7,5 млрд грн надходжень від «ігорки» і направили запити до кількох відомств – Міністерство фінансів, Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, Укрстат, Рахункову палату та Держказначейство. І у цих же відомств поцікавилися динамікою податкових надходжень за період, коли гральний бізнес був дозволений минулого разу, – з до року – з надією знайти там співставні цифри. Тільки от жодна з державних структур не змогла надати хоча б якісь розрахункові дані, які б лягли в основу відповідних заявлених параметрів держбюджету на рік.
Деякі дані щодо надходжень у попередні роки вдалося отримати від Державної податкової служби, (куди перенаправив запит Укрстат) і Держказначейства. Тільки от із наданих ними таблиць випливає, що до заборони грального бізнесу в році податкові надходження до бюджету від нього були просто смішними: трохи менше 1,4 млн – за рік, тис. – за й, 2,6 млн грн – за й, 2,9 млн грн – за й. Жалюгідні копійки у порівнянні з анонсованими 7,5 млрд, чи не так?
Будь ласка, читайте текст після реклами
Справедливості заради, ситуація з місцевими бюджетами була іншою: туди перераховувалися кошти від придбання патентів на гральний бізнес. Тут вже суми у річному вимірі обчислювалися десятками і навіть сотнями мільйонів гривень.
Але і за часів, так би мовити, «розквіту» «ігорки» в Україні, коли автомати були на кожному розі, в перерахунку на нинішній курс доходи від грального бізнесу становили трохи більше 2 млрд, але аж ніяк не 7,5 млрд, і тим більше не 9 млрд грн.
Цікавим є ще один пасаж з відповіді Державної податкової служби – про прогнозні показники доходів від грального бізнесу в розрізі бюджету на рік. «На рік Міністерством фінансів України прогнозні показники доходів бюджету від діяльності з організації і проведення азартних ігор і державних лотерей в Україні ДПС не надано», – зазначили у відомстві.
Тому звідки взялися 7,5 млрд – залишається великою загадкою, каже експерт МЦПД Єгор Киян.
«На жаль, з року в рік український уряд продовжує традицію видавати бажане за дійсне, – вважає аналітик. – Відсутність обґрунтувань і відповідей щодо прогнозованих доходів від грального бізнесу дозволяє стверджувати наступне: як і у випадку з приватизацією (коли «малювали» цифри доходу від неї в 20 млрд, а план виконали всього на 1%), зараз «малюють» нічим не підтверджену цифру в 7,5 млрд доходів до бюджету від грального бізнесу. Як наслідок – неможливість виконання цього індикатора може привести до штучного створення бюджетного дефіциту через недостатні надходження. Крім того, очевидно, що при встановленні цілей ніяк не дотримувалися критерії відповідальності за їхнє досягнення. В іншому випадку ухвалювалися б більш зважені рішення, із залученням експертного середовища та бізнесу».
Звертають увагу на хибну практику використання надуманих показників при підготовці бюджету не тільки експерти, а й державні контролюючі органи. Так, у висновках Рахункової палати за результатами аналізу річного звіту про виконання держбюджету на рік (який, нагадаємо, недоотримав запланованих 4,4 млрд грн від грального бізнесу) «фінансовий цербер» прямо закликає при формування бюджету використовувати «тільки обґрунтовані» розрахунки надходжень і «відмовитися від практики обліку в проекті закону про державний бюджет як дохідних джерел платежів, стягнення яких не унормовано».
І ще один цікавий момент. Існує експертний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури». В ньому, чи не вперше, наведені більш-менш близькі до реальних цифри надходжень до бюджету від грального бізнесу. Просто процитуємо прогноз на наступний рік: «Прогнозні показники надходжень до державного бюджету на рік за кодом «Плата за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей» становитимуть 1 тис грн (згідно з листом Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей від № / )».
1 млрд, а не 7,5 млрд! Коментарі, як то кажуть, зайві.
Будь ласка, читайте текст після реклами
(для ознайомлення натисніть на зображення)
«Не так сталося, як гадалося»
Втім, неможливість зібрати заявлену суму до бюджету через завищені оцінки – це лише один з індикаторів того, що легалізація грального бізнесу в Україні пішла не так. Насправді, ухвалені галопом рішення в цій сфері загрожують і низкою інших негативних наслідків, які є не менш серйозними, ніж бюджетна дірка в кілька мільярдів.
Зокрема, мова про провал головних заявлених цілей легалізації: побудову грального ринку за цивілізованими стандартами і залучення серйозних інвестицій в цю галузь, перш за все, з-за кордону. На сьогодні можна констатувати, що поки в цьому відношенні все далеко не так райдужно, як прогнозувалося.
«Як відомо, президент спочатку говорив про казино в готелях категорії 5* і розвиток окремих туристичних зон, – нагадує експерт Микита Бондарев. – У підсумку все трансформувалося в «можна все і всюди» Якщо говорити про процес – як мені здається, відбувається він не зовсім так, як повинен. Наприклад, ліцензії почали видавати ще до того, як відповідна комісія напрацювала повну регуляторну базу, – а це велика помилка. Власне, іноземні експерти попереджали, що спочатку регулятор повинен надати вичерпний пакет документів, а тільки потім приступати до видачі ліцензій. Але у України, як завжди, свій «особливий» шлях».
Ігнорування попереджень фахівців про необхідність обов'язкового запровадження контролю грального бізнесу з боку держави, зокрема, необхідності запуску системи онлайн-моніторингу ще до початку видачі ліцензій на проведення гральної діяльності, на думку експерта, може призвести до досить сумних наслідків. Зокрема, в контексті поширення лудоманії. Нагадаємо, в «неважливості» даного підходу лобісти змогли переконати президента і депутатів. Як результат – впровадження онлайн-моніторингу було відкладено.
«Контроль грошей – це ж не тільки податки, а в першу чергу, захист громадян, – зауважує Бондарев. – Саме він має бути першочерговою метою державного регулювання грального бізнесу. Про це ж свідчить практика Європейського Суду. Простий приклад: іспанський регулятор під час локдауну помітив, що у онлайн-операторів сильно зросли добові обороти – і обмежив операторам рекламу. Все логічно: люди сидять вдома, їх агресивно таргетує реклама онлайн-казино – і люди починають програвати гроші, які їм надали як підтримку на час локдауна. Тобто держава таким чином дбає про людей . А якби не наявність системи онлайн-моніторингу, то як би регулятор побачив потенційну небезпеку?»
Кандидат політичних наук, юрист і фінансист Олексій Буряченко звернув увагу на ще один дуже неприємний прокол нинішньої легалізації, який, на його думку, загрожує і гральному ринку, і бюджету серйозними негативними наслідками.
Йдеться про відвертий перекіс нинішньої легалізації в бік онлайн-казино. Останні тотально захоплюють ринок, виключаючи захід у нього серйозних іноземних інвесторів, які б могли ґрунтовно вкластися в інфраструктуру, побудувати готелі і створити робочі місця.
«Я неодноразово заявляв раніше, що на гральному ринку в жодному разі не можна допустити фінансово-економічної дискримінації для різних сегментів грального бізнесу, – впевнений експерт. – Що ми бачимо сьогодні, коли вже почалася видача ліцензій? Все розгортається саме за тим негативним сценарієм, про який я раніше попереджав: відбувається дискримінація офлайн-казино на догоду інтернет-закладам. Потрібно розуміти, що для розвитку інфраструктури офлайн-казино в готелях потрібен певний час. За моїми розрахунками, приблизно два роки. Цей час потрібен, аби Україна змогла домовитися про інвестиції, опрацювати правила майбутньої співпраці, які б були взаємовигідними. А потім вже – при цьому одночасно – можна було б запускати ринок в інтернет-сегменті і сегменті реальних казино».
За словами Буряченка, просуваючи саме нинішній підхід до легалізації «ігорки», його лобісти та ідеологи ще на етапі підготовки законодавства займалася маніпуляціями. У підсумку і вийшла ситуація, коли доводиться визнавати, що ані обіцяної багатомільярдної суми для бюджету, ані обіцяних інвестицій, пов’язаних з гральним бізнесом, виручити не вдасться.
«По суті, за «намальованими» цими лобістами на чолі з ідейним натхненником Баумом 7,5 млрд грн - нічого не стоїть, – відзначає аналітик. – Ніхто під час розробки законопроекту і механізмів його запуску не брав до уваги реальні розрахунки. Крім того, і натяку не було на системний і комплексний підхід під час ухвалення рішень, на взаємодію органів державної влади з органами місцевого самоврядування, з тими ж інвесторами. Ніхто не проводив роботу, аби зацікавити їх в будівництві нових готелів, розвитку суміжної інфраструктури. На жодне з цих питань законодавчо не була надана відповідь. У результаті складається враження, що ухвалення закону було спрямовано тільки на одне: легалізацію інтернет-сегменту грального бізнесу (бенефіціари якого в основному знаходяться поза межами України), який, з одного боку, є дуже складно і слабо контрольованим, з іншого – не має жодного стосунку до інвестицій і розвитку інфраструктури».
Будь ласка, читайте текст після реклами
Що робити зі Скрипкою?
Прорахунки в історії української легалізації грального бізнесу цілком очевидні не тільки для фахівців. З ними щодня стикається чи не будь-який житель України.
Мабуть, ви часто зустрічали в Інтернеті рекламу онлайн-казино «Рога-копита»», яка пропонує вам просто зараз зареєструватися і одразу ж отримати на рахунок « умовно-безкоштовних гривень», або « обертань барабана». Ваші діти грають в «Тома», «Дракончика» або інші онлайн-ігри? Напевно, 30% спливаючої реклами – це пропозиції пограти в щось на гроші. Навіть в столичному метро мало не кожна друга реклама на інформаційних панелях потягів – усміхнений відомий співак, який рекламує ігри на гроші. І зовсім не факт, що ігри легальні, адже ліцензій видано було не так вже й багато.
«Першочергове завдання держави – захист громадян. Власне, Європейський Суд говорить про те, що модель державного регулювання грального бізнесу має бути придатною «для досягнення цілей обмеження експлуатації людської пристрасті до азартних ігор, щоб уникнути ризику злочинів і шахрайства, пов'язаного з азартними іграми», – розповідає про сьогоднішню ситуацію з рекламою «ігорки» Микита Бондарев. – Чи є агресивна реклама формою «експлуатації людської пристрасті до азартних ігор»? Так. Чи робить щось український регулятор? Боюся, що ні».
Бондарев наводить приклад, коли до Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей надійшла скарга на одного з операторів азартних ігор. Сайти цього оператора були не тільки відповідно орендовані, а й мали відповідні контакти (зокрема, контакти для преси). Комісія дала оголошення на своєму сайті, що оператору дійсно дали дві ліцензії – на онлайн-казино і букмекерство, але свою діяльність оператор повинен проводити на сайті з іншою адресою. Тому громадян, що мають справу з цим оператором, закликають бути пильними! Ані роз'яснень оператора, ані інформації про те, чи взагалі, комісія зверталася до оператора за цими роз'ясненнями, нема. Так само, як і інформації про те, що зробить комісія, аби на ці сайти більше ніхто не міг потрапити (на один, до речі, можна і зараз без проблем зайти).
Простіше кажучи, підтримавши турболегалізацію на догоду операторам, українська влада абсолютно не подбала про захист українців від згубного впливу грального бізнесу. Хоча в усьому світі саме це є пріоритетом. По суті, в розумінні цивілізованих країн, легалізація повинна проводитися виключно, аби максимально захистити суспільство від аддиктивного середовища, яким є весь гральний бізнес. Тобто, спочатку ідея легалізації повинна була працювати не на власників автоматів, казино, букмекерських контор і інших представників «ігорки», а на захист від них суспільства. В Україні, на жаль, вчинили навпаки.
Характерно, що сьогодні факт помилки, зокрема, щодо засилля неконтрольованої реклами гральних закладів, починають визнавати навіть самі лобісти «ігорки». Так, навіть сам Борис Баум нещодавно в обізвав «ідіотами» тих, хто безконтрольно розміщує рекламу гральних закладів. І поскаржився, що нічого не може з ними зробити.
«Ось, наприклад, «Джокер» рекламується по всіх сайтах (хоча, згідно із законом, така реклама заборонена, - ред.) Але вони рекламують. Що ми можемо зробити з цим Скрипкою (мається на увазі реклама гральних закладів за участю відомого співака Олега Скрипки, – ред.)? Місто розклеїло їхню рекламу. Ми дзвонили до кіберполіції, казали: «Знайдіть цих ідіотів, зніміть». У відповідь: «Ми не можемо, це належить місту». І ми нічого зробити з цим не можемо. Тому, чим швидше вони увійдуть до легального поля, тим швидше комісія зможе з цим щось робити. Але це така тонка грань, нас постійно підставляють. То Мінфін, то ще хтось. Тобто нам не дають запуститися», – скаржиться Баум.
Лудоманія за грузинським сценарієм
Виникає логічне питання: а навіщо було запускати ринок за наявності подібних ризиків і перекосів? Щоб «зробити приємне» власникам грального бізнесу?
До слова, подібний підхід, коли легалізація проводилася в інтересах гральних магнатів, був кілька років тому реалізований в Грузії. Тієї самої, яку дуже люблять ставити в приклад українські лобісти.
В одному з останніх інтерв'ю Баум розписував, який величезний гральний ринок сформувався в Грузії: «Наша амбіція – зібрати від 5 до 7 млрд грн до бюджету. Розуміємо, що оборот цього ринку, прибутковість дорівнює десь 50 млрд грн. Тому що в маленькій Грузії цей показник – млрд грн, тобто 4 млрд дол. А Україна набагато більша».
Будь ласка, читайте текст після реклами
Водночас Баум чомусь забув згадати про таку «незначну деталь», як тотальна залученість населення Грузії, а найголовніше – молодого населення, в гру на гроші. Наприклад, про те, що 90% річних грузин грають. Грають 68% річних і 28% річних жителів цієї країни. В цілому ж близько тисяч жителів Грузії (де всього-то проживають 3,7 млн людей) підсіли на гру на гроші.
Характерно, що сьогодні такий саме меседж, про те, як «все прекрасно з казино в Грузії» – намагається проштовхнути і Михайло Саакашвілі. Не згадуючи, щоправда, що катастрофічна ситуація в Грузії, де кількість лудоманів досягла критичної позначки, а влада підсіла «на голку» надходжень від «ігорки», склалася саме за його правління.
Дуже хотілося б сьогодні запитати у президента – якщо же хтось переконав його провести легалізацію в турборежимі і ухвалити бюджет із заявленим доходом від «ігорки» в 7,5 млрд, – то хто буде відповідати за дуже очікувану бюджетну діру? Це зроблять з власної кишені Баум чи Арахамія, Гетьманцев, Тимошенко? І як бути з президентськими обіцянками побудувати чесний і прозорий гральний ринок? Забути і пробачити?
Інна Михайлівська, для «Главкома»
податкибюджетгрошігральний бізнесонлайн-казиновлада
Виробництво якої зброї вже налагодила Україна, які наслідки для поставок зброї мають корупційні скандали всередині країни, чи використає РФ ядерну зброю і коли Україну запросять в НАТО - про все це читайте в другій частині великого інтерв’ю міністра оборони України Олексія Резнікова Українському національному інформаційному агентству “Укрінформ”.
Перша частина розмови - тут.
ОФІЦІЙНО ТІЛЬКИ НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ДРОНІВ ДОПУЩЕНО ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ 30 МОДЕЛЕЙ РІЗНИХ ТИПІВ
- Дрони. Це ще одна велика претензія від суспільства: чому так мало дронів? Чому купують дрони за гроші громадян, чому не купують за гроші бюджету? Ви сказали на початку інтерв’ю, що дронів буде багато вже восени. Як нещодавно сказав Михайло Федоров, у нас є українських виробників дронів. Можете сказати, скільки контрактів уклало з ними Міноборони?
- Я не маю права сказати вам про контракти. Я можу сказати, що офіційно тільки нових українських дронів 30 моделей різних типів допущено до експлуатації: розвідувальних, ударних, камікадзе тощо. У тому числі – 10 моделей FPV-дронів. А кількість їх випуску залежатиме від самих виробників. От скільки вони спроможні будуть випускати - все буде наше. Ми все у них купимо - за державні кошти. Коли звучить претензія: "Чому тільки громадяни купують?", я поясню. Громадяни скидають свої власні кошти на запити волонтерів - і це правильно. Слава Богу, вони допомагають і підтримують, це добре. Але я знаю всі бюджети, витрачені на поставки для війська - ті, які волонтери забезпечують, і офіційно держава. Можу вам сказати, що поставки від волонтерів із 24 лютого року по сьогоднішній день - це 3% від усього, що потрапило на війну.
Офіційно тільки нових українських дронів 30 моделей різних типів допущено до експлуатації
День війни коштує нам мільйонів доларів. А тепер візьміть бюджети всіх поважних великих волонтерських фондів, подивіться, скільки вони збирають. І держава, яка витрачає мільйонів доларів на добу в цілому. От просто вдумайтеся. Тому несправедливо пред’являти претензії державі - військово-політичному керівництву, всім - від місцевих керівників до парламенту, уряду, Президента, що все роблять волонтери. Це не так. Насправді це роблять громадяни України - ті, хто працюють, тому що вони сплачують податки і ці податки йдуть в бюджет, а з цього бюджету йдуть в тому числі і на армію. Армія сьогодні - найбільший споживач коштів. Але ж кошти потрібні й на утримання країни в цілому: на інфраструктуру, на відновлення, на підтримку соціально незахищених. Тому треба працювати і платити податки. Треба бізнесу бути активним і підтримувати підприємців. А у нас… Читаєш дописи деяких активних експертів, а у них слово “маржа” звучить як злочин, підприємець - це “барига”, укладений контракт на постачання чогось для держави - це “точно корупційна оборудка”. Інших ярликів вони не вішають. І підприємці ображаються. Я зустрічаюся постійно з великими асоціаціями, виступаю у них на форумах, а вони кажуть: нам некомфортно укладати контракти з Міноборони або з іншими державними інституціями, бо нас відразу починають турбувати правоохоронні органи і арештовувати нам рахунки, і нас клепають активісти, які визначили для себе, що їхній хрест - це боротьба з усіма “ділками”, як вони називають, “тиловими щурами”, і всі в них - “корупціонери”. Куди не дивишся, всі - корупціонери, немає порядних в світі.
День війни коштує нам мільйонів доларів
Ну і з цікавого. Свіженького. Українські виробники/розробники, чиї БпЛА пройшли випробування станом на сьогодні, завантажені на %. Вже згодом ми вийдемо на пристойні показники по виробництву. Паралельно, розуміючи важливість наявності кваліфікованих пілотів, ми запускаємо військову школу операторів FPV-дронів, розвідувальних БпЛА та роботизованих платформ. Школа розрахована на високофахову військову підготовку та перепідготовку. Важливо – саме військові пілоти готуватимуть військових пілотів. Більше деталей дати поки не можу, але плани доволі амбітні.
БЕЗПІДСТАВНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ В КОРУПЦІЇ ЗРОБИЛИ ІНФОРМАЦІЙНОЮ ЗБРОЄЮ ПРОТИ РЕПУТАЦІЇ МІНОБОРОНИ
- Про боротьбу з корупцією і ваше відомство. За останні півроку було два великих скандали: взимку, пов’язаний з “яйцями по 17 грн”, і ось зовсім нещодавно влітку - із “зимово/літніми куртками”, який ви розтлумачували журналістам в минулий понеділок. Після цих випадків ви призначали якісь внутрішні аудити? Нещодавно була інформація, що Держаудитслужба вас перевіряла. Її голова Алла Басалаєва потім сказала медіа, що результати ревізії Міноборони – це таємний документ на 3 тис. сторінок. Як ви співпрацюєте? От, створена громадська антикорупційна рада Міноборони. Який у вас з нею контакт? Ви надаєте всю документацію про закупівлі для того, щоб вони її аналізували? Цього року Міноборони повернуло закупівлі на Прозоро, вже можна оцінити до яких результатів це призвело, які вигоди держава отримала від цього?
- Щодо перевірки Державної аудиторської служби. Ще влітку року я письмово звернувся до Держаудитслужби з проханням призначити перевірку Міністерства оборони за останній період, після початку повномасштабного вторгнення. Я абсолютно свідомо це робив, тому що розумів, що під час складного періоду точно буде багато документальних порушень: не оформлені документи, протоколи тощо. Ми тоді постійно бігли вперед, ніхто не сидів у своїх робочих кабінетах, тому що приміщення Міністерства оборони і Генерального штабу на Повітрофлотському проспекті, звісно, було одним із об'єктів нанесення ракетного удару. З першої ночі вторгнення були спроби проникнути до нас, ворожа ДРГ обстрілювала наш із Валерієм Залужним офіс. Тому ми зробили розосередження всіх працівників, кого куди, працювали з дому чи в якихось інших приміщеннях малими групами. Але ми жодного разу не зірвали навіть перехід платіжок. Ніхто навіть не розуміє, як ми це робили, а ми це робили - щоб нічого не встало, щоб все працювало.
Але я розумів необхідність перевірки, тому звернувся до Держаудитслужби ще торік влітку. Ми навіть не були у них в плані - вони змінили план заради цієї перевірки. Паралельно я направив лист на Рахункову палату - теж з проханням зробити перевірку Міністерства оборони. А особливо - щодо можливих додаткових нюансів обліку міжнародної технічної допомоги (МТД), всього того, що йшло із заходу, з-за кордону не за гроші. На той момент два очільника - Геннадій Пліс в ДАСУ і Валерій Пацкан в Рахунковій палаті, сказали: окей, ми будемо це робити.
А ми з моєю командою на сьогодні поставили на озброєння близько сучасних зразків техніки і озброєння НАТО
Валерій Пацкан написав листи своїм колегам у Рахункові палати дружніх країн, щоб вони запропонували методику, як перевіряти МТД. Тому що у нас ніколи не було такої методики, бо нам ніколи не давали МТД як таку. Було трошки у свій час “Джавелінів” і все. По великим зразкам озброєєня не було - ніколи в історії за 30 років незалежності України не було. А ми з моєю командою на сьогодні поставили на озброєння близько сучасних зразків техніки і озброєння НАТО. Просто вдумайтеся. Це було неможливо за 30 років. Ніхто не вірив, що це можливо, а ми це зробили: зразків нового сучасного озброєння і військової техніки!
А восени року мій внутрішній міністерський аудит теж зробив певні перевірки. Швидко це зробив, не глобально. У зв’язку з цим в грудні місяці я відсторонив від виконання обов’язків керівника департаменту державних закупівель.
- Хмельницького?
- Так точно. Я, своїм рішенням, у грудні місяці. Тому, коли потім вийшли так звані розслідування - я кажу так звані, бо не можу їх назвати розслідуваннями, тому що у мене є питання до об’єктивності і коректності викладеної там інформації. Вони вийшли наступного року по сюжетам, які ми вже перевірили і зв’язку з чим зробили певні висновки, і у тому числі були направлені звернення до правоохоронних органів. Це якраз моя реакція як міністра і моєї команди на можливі прояви порушень, які можуть носити в собі елементи, у тому числі, і корупції. Не факт, що її. Там щось інше може бути. Буває халатність, наприклад, це теж - порушення. Але, коли тобі на голову вдягають звинувачення, яке не відповідає дійсності, - це неправда. З тими ж самими яйцями це - фейк. Це мем, який зробили, і він не відповідає дійсності, це брехня. Ніколи в житті Міністерство оборони, принаймні за період мого перебування на посаді міністра, не купувало яйця по 17 гривень за штуку. І я можу розкрити величезну таємницю, але в акті Держаудиту, який от на тих 3 тисячі сторінок, цей факт досліджено.
- А чому ж Басалаєва говорила, що закупівлі по 17 грн були?
- А от, знаєте, у мене є питання до керівника ДАСУ, навіщо це було сказано в інтерв’ю неправду, адже в акті прямо написано: «документально не підтверджено»? Це цитата, вона не є секретною, я маю право її озвучити. У зв’язку з цим Міністерством оборони оскаржується весь акт аудиту, його висновки, через суд, - згідно з законом, ми маємо право це зробити. А окремо від Міністерства оборони підготовлено позов щодо спростування неправдивих відомостей, що порочать честь та гідність Міністерства оборони.
- Ви вже його подали до суду?
- Так, він поданий. І відповідачу буде важко, тому що в якості доказу ми наводимо акт саме цього відповідача - акт їх перевірки. Вони робили зустрічну перевірку, вони перевіряли документи у постачальника, у Міністерства оборони щодо закупівлі та ін. І вони зробили висновок - “документально не підтверджено”. Правильно, не підтверджено, тому що факту не було, розумієте? Тому це - брехня, це - неправда, яку зробили інформаційною зброєю проти репутації Міністерства оборони, - не тільки мене, а всієї команди. Якщо були порушення з боку працівників - правоохоронні органи це розслідували, я хочу, щоб це дійшло до суду і суд скаже: винна особа і в чому, чи ні. Але я вам більше скажу: стосовно яєць немає жодної кримінальної справи в жодному правоохоронному органі. Тому, що вони перевірили і бачать, що факту немає, то й немає кримінальної справи, немає кого звинувачувати, немає що розслідувати. Попередню перевірку зробили правоохоронні органи, які за це відповідають.
Стосовно яєць немає жодної кримінальної справи в жодному правоохоронному органі
- А ваш заступник затриманий, другий?..
- За бронежилети, а не за яйця. Ще раз: не існує жодної підозри нікому щодо яєць. Чому? Тому, що не існувало цього кейсу, розумієте?
Це ж саме стосується і того: чи куртки були літні чи зимові? Нас же звинувачували, що ми купили дешево літні куртки і всунули їх військовослужбовцям в кількості тисяч штук взимку під виглядом зимових. Ну це ж абсурд! «Літня куртка» це взагалі нонсенс і саме словосполучення дике. Якщо говорити про літній кітель, то він виглядає інакше, я показував це в понеділок на зустрічі з представниками медіа. Добре, тисяч комплектів ще лежать на складах, а тисяч віддали у війська. Просто вдумайтесь: якби тисяч військовослужбовців минулої зими, - вона була люта, холодна, - отримали б літні кітеля, а їм сказали: “це - твоя зимова куртка”. Ви собі уявляєте реакцію? Це був би не просто скандал, а вже давно б нас всією командою знесли б із цієї будівлі. Тому я задаю питання: а кому вигідно і навіщо робити такі маніпуляції, розкручувати їх? У мене відповідь одна - комусь дуже сильно не подобається міністр з його реформами. Хтось хоче його посунути з цієї посади, тому що комусь він незручний. А цей міністр зруйнував декілька монополій, коли прийшов на цю посаду. Перша монополія на харчування, бо харчувала армію одна компанія. Я зруйнував цю монополію. Навіть без конкурсних процедур Прозоро, що під час воєнного стану було неможливо, армію годували 8 компаній. А зараз ми ще й у системі Prozorro провели закупівлі: і харчування, і «речовка». Вся українська швейка,- як вони себе називають, легпром, - всі були законтрактовані. Тобто, жодної монополії там немає. Бронежилети - українські. Єдине - взуття одна компанія постачає. Просто вона одна-єдина в України, більше ніхто не робить взуття, яке носять наші військовослужбовці. Тому в однієї купуємо, бо немає у них конкурентів. Сподіваюся, поки що немає. Тобто, поки що така природна монополія, але всі з нею погоджуються, тому що це взуття носять і бійці Служби безпеки України, і Нацгвардії, і т.д., і т.д.
Комусь дуже сильно не подобається міністр з його реформами. Хтось хоче його посунути з цієї посади, тому що комусь він незручний
Знаєте, можливо, я це вже десь цитував, наведу ще раз. Коли у тебе зі зброї тільки молоток, то все, що навколо тебе, тобі здається цвяхом. Якщо ти собі вирішив, що твоя місія по життю - ти антикорупціонер, борець, а у тебе цей молоток, то ти вважаєш, що всі цвяхи - це вори, всіх треба забити. Це теж психологічно можна пояснити. Зараз війна, у нас є ворог, але ворог за лінією фронту. Ми всі хочемо його перемогти і воювати з ним. Але, якщо ми сидимо в умовному тилу, то ми шукаємо ворогів серед себе, щоб з кимось воювати. І ось тут починається викривлення сприйняття світу: ага - влада, значить, вони погані, щось там не так - значить це точно вкрали; продали приватному бізнесу - значить, ті - злодії, маржу заробили. Тобто, вони хочуть, щоб все було даром. І це нагадує мені таких собі соціалістів, якщо не комуністів. Оце мене трошки починає насторожувати, щоб ми не зкотилися потім в якийсь соціалізм. Я не хочу жити при соціалізмі, я виріс при ньому, я дуже добре його пам’ятаю.
Ми утворили Антикорупційну раду. Антикорупційна рада при міністерстві - це була моя ідея. Такого ніхто ніколи не робив, при жодному міністерстві такого немає. Я її започаткував, але вона обиралася абсолютно демократичним шляхом, вона формувалась через відкрите онлвйн голосування на іншому незалежному майданчику. Там різні люди, з різною експертизою - журналісти, юристи, економісти, антикорупціонери, громадські активісти. Потужна команда, мені здається. Ми з ними дуже часто дискутуємо, як деякі самі кажуть: “ми лаялися з міністром”, але у нас дуже конструктивна робоча система взаємодії. Вони пишуть запити з проханням надати якусь інформацію. Ми їм надаємо все, якщо це не має секретного характеру, бо у них немає допуску до таємних речей. Наприклад, я зразу кажу: по озброєнню - навіть не питайте, я все-одно не дам своїм підлеглим права вам сказати, бо СБУ прийде за вами зразу, воно вам не потрібно. Все, що стосується ресурсного забезпечення - незасекреченого (окрім кількості, місця знаходження підрозділів і головне, щоб ви ще не викривали, де знаходиться виробництво, бо туди ракета прилетить; у мене виробники просто кажуть: не видавайте нас, бо нас завтра розбомблять орки) - ми їм надаємо, вони це перевіряють, їздять по частинах. Ми зустрічалися на декількох зустрічах і вони мені показали моменти, де класно можна попрацювати по контролю за якістю, наприклад. Ми подумали зробити уповноважених із закупівель при військових частинах, бо там експертизи теж не вистачає і так далі. Є дуже цікаві напрацювання. Ця антикорупційна рада, умовно кажучи, молода, працює тільки місяці Вони теж вчаться. Але це такий допоміжний орган, який допомагає мені як міністру тримати в тонусі працівників міністерства. Тому, що він і створений, це його головна місія як консультативно-дорадчий орган допомагати міністру боротися з внутрішніми проблемами, заради прозорості всіх процесів.
Нас перевіряють постійно партнери. І немає до нас питань
Розумієте, для мене дуже важлива довіра наших партнерів, щоб нам давали цю зброю, цю техніку. Тому ми започаткували систему LOGFAS - натівську систему контролю, обліку і звітності, транспарентності. Нас перевіряють постійно партнери. І немає до нас питань. Тому я так само готовий до звітності і транспарентності по всіх питаннях.
Звісно, я вірю, що тут за 30 років багато різних схем, кланів засіло. Їх багато і різні інтересанти - і комерсанти, і політики, тут всі є, є їх люди, бо є тисячі душ в структурі. Ну неможливо це змінити було з 4 листопада, а тим паче - з 24 лютого. Тому я утворив офіс з підтримки змін, який мені допомагає. Оті 2 агенції зараз будуть працювати. Ми замість управління зробили департамент запобігання корупційним проявам і ризикам. Там офіцер, колишній прокурор САП, який проходив через конкурсний відбір громадськості у свій час на доброчесність, потім пішов служити. Я його запросив, він став керівником цього департаменту - пан Степанян. Тобто, ми підбираємо людей, які хочуть і можуть. Ви собі не уявляєте, яку кількість співбесід я провів. Я запрошував людей, які створили Прозоро, очолити напрямок ресурсного забезпечення, відповідно, - піти на посаду заступника міністра оборони. Прийшов один з авторів Прозоро, дуже його всі рекомендували позитивно, і каже: дайте мені три дні і я повернуся. Три дні він поспілкувався у військових частинах і каже: “Пане міністре, я не можу до вас піти”. Питаю: “Чому?”. Відповідає: “По-перше, у вас все організовано - ми по харчуванню з ним говорили - немає чого покращити, ви забезпечуєте сотні, сотні тисяч військовослужбовців якісно, смачно, у будь-якій точці. Я говорив з військовими, спитав, чим вам допомогти, що змінити? І всі військові сказали, що все - супер, не треба нічого змінювати, бо все стане гірше. Наламаєте”. І третє, він каже: “Та у вас тут Голгофа, через якийсь період я стану ворогом для всіх, мене почнуть цькувати у всіх соцмедіа. Я не хочу”.
Тобто, не кожен погоджується піти сюди, тому що, дійсно, цькують. От тільки зайшов, отримав посвідчення, ти вже - зрадник, злочинець, оця падлюча влада. Ну так теж не можна витримувати. І люди не витримують.
- А може бути, що росіяни докладаються до поширення таких наративів?
- Переконаний. Ми відслідковували з моїми колегами, у нас є департамент, що займається моніторингом інформполя різними мовами. Це те, що ми побачили. У соцмережах, від Тік-Току до Твітера, розповсюджувався черговий фейк, що моя дочка має віллу в Каннах, а я їжджу на червоному мерседесі з золотими колесами.
У них є замовник, якому я не подобаюся - я не Мона Ліза, не можу всім подобатися. Це нормально
- О, я бачила це теж, але вирішила навіть не згадувати - такий очевидний це фейк…
- Чому? А ви спитайте! Ми вже сміємося з друзями. Я кажу: дам усім ключ від дочкиної вілли, тільки не можемо управляючого знайти і десь від мерседеса не можу ключі знайти, - всі катайтеся, будь ласка. Але це ж спеціально інспірована інформаційна кампанія проти мене вже в європейських країнах, що я такий крадій, що мені не можна довіряти. І дивний збіг обставин: як тільки росіяни починають, з російських пабліків вилітає інформація, дискредитуючи або мене, або мою команду, паралельно, - просто збіг обставин - наші українські правдоборці роблять те ж саме, тільки з іншими якимись нюансами і аспектами. Потім виявляється, що це неправда, але ніхто не вибачається. Я просто нагадаю історію з паспортом Лієва. Дуже ефективний менеджер. Його збили, тому що у нього нібито було російське громадянство. З’ясувалося, що це - брехня, фейк, але розписано було на дуже відомому, поважному виданні, яке я читаю багато десятків років, а вибачення було на Фейсбуці, маленьке, від автора, і все. Ніхто не сказав: “Дійсно, вляпались…”. Так само, як зараз нас звинувачували, що ми купили літні куртки, а не зимові. Потім всі зрозуміли, що це зимові куртки, а не літні. Тоді почали писати - ви купили дорожче, є дешевше. Потім всі з’ясували, що не було дешевшої ціни. Ну от же - папірець є турецький. Показують якийсь турецький папірець для фіскальних органів Туреччини, датований датою, коли контракт вже був завершений, тобто взагалі не має до нас відношення. Ну, добре. Але ви купили у українського громадянина в Туреччині. Може, там і був засновником громадянин України. Для мене яке це має значення, коли треба купити тисяч комплектів зимових курток для Збройних Сил України? Українським громадянам не заборонено робити бізнес за кордоном, головне, щоб вони податки платили і вдома теж. Далі - він має відношення до політика. Окей, розбирайтеся з тим політиком і нехай він тоді виходить і каже: “Я політично неправий, бо мій родич це зробив”. Він мав його спіймати, прив’язати його стовпа, бити його плітками і казати: “Ти не маєш займатися бізнесом, бо я - твій родич”. Так воно мало бути чи як?
Всі ці звинувачення ми спростували - але ніхто не вибачається. Є питання: який інтерес переслідують ці окремо взяті правдоборці? Хайп? Кліки? Може, я просто їм не подобаюся? Окей, це нормально. Можливо, у них політична боротьба, а, може, у них є замовник, якому я не подобаюся - я не Мона Ліза, не можу всім подобатися. Це нормально. Хтось, може, хоче стати очільником міністерства. Може, хтось мріє, що повернуться можливості робити ті оборудки, які я тут припинив. Можливо. Можливо, це вплив росіян або це збіг обставин, не знаю. Але я точно комусь перешкоджаю.
Але я за це не переживаю. Бо я зробив все, що хотів би зробити для Збройних Сил України під час цієї відкритої частини війни. Все озброєння, яке є зараз в армії, - я доклав до того свої зусилля, свої нерви, свою енергію, свою душу, серце, розум, свій час.
Я ЩЕ ПІВРОКУ НАЗАД ДОМОВИВСЯ ЗІ СТОЛТЕНБЕРГОМ ЩОДО РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ, ЯКА ДОСЛІДИТЬ НАШІ ЗАКУПІВЕЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ
- Скажіть, будь ласка, от нам, українцям, неприємно чути про корупційні скандали, це розхитує суспільство. А як партнери ставляться? Чи не впливають ці наші внутрішні корупційні розборки на те, що нам недопоставлять зброю чи дадуть менше, чи дадуть пізніше?
- Це може вплинути. Пам’ятаєте, я вам казав, що уряди, міністерства оборони приймають рішення про надання нам допомоги, але їм треба пройти через парламент і отримати погодження. Оскільки там є своя політична конкуренція і ті, хто не любить українців, ті, хто за росіян або з інших якихось причин просто не хочуть, щоб їх уряди були успішні, вони використовують цей аргумент і кажуть: “Так українці ж не змінилися. Вони такі ж радянські, корумповані, як були раніше. Навіщо їм допомагати? Нехай росіяни їх захоплять, та й все, або нехай здаються. Нащо їм допомагати, витрачати на них час і ресурси? Бачите, у них там активісти кажуть, що все погано, нічого не змінилося…”.
І от ці аргументи вони використовували. І тоді до мене звертаються партнери. Я кажу: “Будь ласка, ваші аудитори, приїжджайте перевіряйте все”. Мало того, я на випередження ще півроку назад домовився з Єнсом Столтенбергом, генеральним секретарем НАТО, що вони допоможуть зробити для нас програму, яка дослідить наші закупівельні процедури та дасть нам поради щодо покращення з точки зору транспарентності, контролю та відповідальності, зрозумілості партнерам, і десь 8 місяців вона триватиме. Вони повністю усі наші закупівельні процедури аналізуватимуть, подивляться, де чого не вистачає: прозорості, звітності та ін., і допоможуть нам її модернізувати. Ми це зробимо. Але в принципі у нас довіра є. І партнери іноді питають. “А навіщо ваші це роблять у вас в країні, вони ж вас хитають?”,- мене питає міністр оборони. Каже: “Олексію, щось у вас там не так. Як це може бути?”. Вони з підозрілістю починають ставитися. Відповідаю: “Розумієте, у нас народ має цей ефект змученості, всі шукають ворогів де завгодно, це психологічна реакція, тому змушені з цим теж жити, це суспільство. Але головне, що це - демократія. Ми - демократичні країна, і за це ми воюємо”. Але нам доведеться дорослішати, бо інакше…
До речі, одна з причин, чому війна може бути довго. Тому що росіяни вже чітко усвідомили, що ми з вами непереможні з їхнього боку зброєю, ми непереможні з їхнього боку щодо незламності духу, сміливості, прагнення свободи і волі. Але ми легко переможні внутрішніми срачами. І розколоти суспільство всередині, внести цей роздрай, внутрішню політичну нестабільність - все, це їх союзник. Тому вони використовують слово корупція. Але я здається це говорив на пресконференції і повторюю для нашого інтерв’ю. Англійською мовою слово corruption у першу чергу перекладається як загнивання, псування і викривлення в тому числі інформації. Тому, коли хтось інформаційно маніпулює і використовує напівправду і неправду або там щось подібне в якості звинувачень, це і є корупція, в першу чергу. Інформаційна корупція.
Нам треба думати про своє власне ВПК, виготовлення власної зброї, засобів, техніки
- Це дуже сумно, але, можливо, є ще щось, що може взагалі мінімізувати всі ризики корупції в МОУ? І питання контролю за західною зброєю: як партнери перевіряють це все? Тому що росіяни цей фейк поширювали давно, що вся зброя, яку ви передаєте Україні, нелегально продається.
- По лінії західної допомоги у нас вона відпрацьована оця натівська LOGFAS - серйозна, потужна система, ми її впровадили в себе досить швидко і вони мають можливість в режимі онлайн перевірити в будь-який момент знаходження зброї. Або приїхати з інспекцією - час від часу бувають, дивляться, пересвідчуються, питань немає.
Але для того, щоб ми з вами спокійно себе почували, я все таки на випередження скажу, що нам треба думати про своє власне ВПК, виготовлення власної зброї, засобів, техніки. Це дуже важливо. Пам’ятаєте, був такий миротворчий заклик: “Перекуємо мечі на орала”? А сьогодні я би сказав трошки інакше: той, хто перекує зараз мечі на орала, той оратиме чуже поле, тому треба робити свої мечі - гострі, потужні, сильні.
ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ УКРАЇНИ СВІДОМО ЗМЕНШУВАЛИ ПРОТЯГОМ МАЙЖЕ 20 РОКІВ ДО ПОЧАТКУ ЦІЄЇ ВІЙНИ У
- Я знаю, що дуже багато було проблем з цим. Торік восени, коли в нас закінчилися снаряди для радянських гармат, військові в приватних розмовах говорили, що вони не розуміють, чому ми не можемо їх робити самі?
- Вони справедливо не розуміли. Бо вони не розуміють, що таке технологія виготовлення снарядів. Що таке снаряд? Це метал - різних компонентів, а також вибухова частина, що робиться з хімії певної вибухової - тротил, гексоген, порох і т.д. Але його немає в Україні, заводи, які виготовляють це, є лише в трьох-чотирьох країнах, це - Китай, Росія, США і десь Південна Америка. І для того, щоб це виготовляти, треба кораблями привозити, а весь світ там викупляє. Китай нам не продасть, Росія - зрозуміло, залишається буквально декілька країн, а у них потреби по всьому світові. Тобто, для того, щоб виготовляти свої постріли різні, треба закупляти багато компонентів, яких у нас немає, виробництва такого немає. І це не робиться помахом руки, це роками треба було робити раніше. Те, що я вам сказав, коли я зайшов, схопився за голову, що виявляється ми з вами мали більше півсотні дивізіонів С з тисячами ракет, ми, Україна, протягом 20 років попередніх, до року, коли війна почалася, ми з вами переважну більшість цих комплексів віддали Росії як оплату за газ, бартер. І тепер С нам прилітає на голову в Запоріжжя, Дніпро, Харків і так далі. Наші, українські. Я вже не кажу про кількість танків, БТРів, БМП, які ми в утиль відправили як неліквідне майно. У мене питання до політичних рішень, адже ми свідомо зменшували нашу обороноздатність протягом майже 20 років до початку цієї війни у
Чи це претензія моя до попередніх урядів? Ні, не претензія, я просто кажу, що ми не вірили, що Росія нападе, ми ж думали, що це - сусідній братній народ, Будапештський меморандум, який нам захист гарантував, і тому ми це все робили. Це не претензія до попередніх лідерів країни чи міністрів оборони, ні, це я вам просто як факт кажу.
Але і Німеччина мала 26 бригад у своєму Бундесвері 20 років тому, а зараз - 6, вони теж скоротили свою армію, 20 бригад “мінус” разом з технікою. Всі думали, що війни вже після Другої світової не буде, що є світовий порядок. А сталося, як сталося, і ми були з вами до цього теж не готові, ми як держава, як народ. Тому, коли сьогодні військові говорять, що снарядів немає, - звісно, їх немає, бо ми їх не виготовляли, у нас немає лінії виготовлення калібру, не існувало ніколи, це були радянські запаси.
Але саме тому ми в першу чергу прийняли головне рішення, змінили парадигму і вже в березні року я був у Лондоні у Бена Уоллеса, навіть місяць не пройшов з моменту повномасштабного вторгнення, кажу: “Давай вчити нас на артилерійській системі мм”. Він каже: ”Як? Чому? Вам будуть шукати й по світі”. Я кажу: “Він закінчиться, ви не привезете стільки, скільки нам треба з такою інтенсивністю ведення бойових дій”.
І переконав, і американців переконав, ми з вами в травні місяці отримали перші М, американські гаубиці мм.
Я це робив персонально зі своєю командою. І ми це зробили, і ми з вами тепер маємо основний снаряд на фронті й, ми замінили, розуміючи на випередження, що не буде го. Я вже не кажу про склади, які регулярно вибухали. Це ж росіяни точно робили, вони це робили в Болгарії, Чехії і в Україні, це ж свідомо, вони готувалися до цієї війни, а це все були старі запаси. І головне, ми не вірили з вами, що москолотиа нападе.
- Але зараз ця ситуація вже налагоджується?
- Зараз наш «Укроборонпром» під керівництвом Міністерства стратегічної промисловості серйозно взявся за налагодження власного ВПК, в тому числі виготовлення різного типу, різних калібрів пострілів, від мінометних до артилерійських. І Богу дякувати, вони вже змогли зробити, наприклад, міліметр, танковий постріл. У нас його ніколи не робили, він дуже складний і дуже дорогий, там стільки елементів, нюансів. Це ж треба ще розробити, щоб воно не в руках вибухнуло, а на полі бою. Випробування пройшли, це високотехнологічні речі. І ми вже уклали контракти, тепер їх задача - нарощувати обсяги. Наші роблять міни, снаряди різних видів, і буде мм, правильно Президент сказав. Ми маємо з вами нарешті власну українську артилерію мм - “Богдану”, і ми уклали контракт і будемо надалі укладати. Тобто, ми з вами дорослішаємо, принаймні хоча би в ВПК. Я не кажу про Сили оборони - вони вже дорослі, краща армія світу, я вважаю.
У НАС ДАВНО МАЛА БИ БУТИ СВОЯ РАКЕТНА ПРОГРАМА, А ГОЛОВНЕ - ПРОТИРАКЕТНА ПРОГРАМА
- Володимир Горбулін влітку року опублікував у нас величезний матеріал про необхідність для України мати власну ракетну програму. А розробник твердопаливних ракет Леонід Шиман в іншому матеріалі стверджував, що Україна колись виробляла ракети дальністю ураження 15 тис. км. Що ми робимо в цьому напрямку?
- Горбулін - неймовірно мудра людина, глибока, це постать української історії, він багато чого зробив і правильно казав, але його не завжди слухали, особливо ті, хто відповідав за гроші. У нас з вами давно мала би бути своя ракетна програма, а головне - протиракетна програма, яку ми прийняли тільки перед вторгненням, вже за каденції Президента Зеленського. Але це мільярди грошей, які треба інвестувати в себе, в дослідження наших підприємців, випробування. Це треба було робити давно, тоді би ми мали своє ППО. Але у нас же було трошечки С, ніхто ж не нападе. А сьогодні дякуємо партнерам за Patriot, NASAMS, SAMP/T, Iris-T, Piorun. Звісно, це треба робити, але є нюанс: нам не потрібна ракета, яка летить на 15 тис. км, ми не плануємо воювати з партнерами, які знаходяться на відстані 15 goalma.org, нам достатньо ракети 1, тисячі, щоб покривати територію москолоти, оркостану на болотах.
У нас з вами давно мала би бути своя ракетна програма, а головне - протиракетна програма
- Але ми працюємо над цим?
- Так.
- Питання снарядного голоду, який був торік. Військові жалілися, що, наприклад, на десять пострілів росіян ми могли відповісти одним чи двома. Зараз ця пропорція змінилася, вирівнялася?
- Ні. По-перше, ми не можемо зрівнятися за кількістю, бо у росіян - шалені запаси, але є нюанс. Для того, щоб уразити одну ціль м мм, радянський стандарт, треба зробити десять пострілів, називається квадратно-гніздовий спосіб у військових. Бо вони не точні. Для того, щоб уразити за стандартом ціль натівським калібром мм, то треба два постріли. Тобто, це питання ефективності застосування зброї, вміння, вибору правильної цілі - і вперед.
ОДНА УСТАНОВКА ЧИ БАТАРЕЯ ЗІ ВСІМА РАДАРАМИ PATRIOT - ЦЕ МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ, ПЛЮС КОЖНА РАКЕТА ВАРТІСТЮ МІЛЬЙОН
- Ви самі згадали про ППО, яке нам необхідне, адже ми не маємо сумніву, що прийде осінь і росіяни почнуть знову атакувати енергооб’єкти, почнуть знову цей холодний терор. Чи ведуться переговори з партнерами з тим, щоб нам убезпечити ці енергетичні об’єкти? Чи можемо ми розраховувати ще на Patriot, для того, щоб захистити основні електропідстанції?
- Розраховувати можемо, а чи вони будуть? Ми щоденно цим займаємося, починаючи від Президента на кожних його зустрічах, у розмовах, дзвінках, у мене мої комунікації, всі цим займаються. Американці, які є тримачами ліцензії Patriot, вони спонукають всіх інших у клубі Рамштайн передавати системи Україні. Ллойд Остін про це постійно у своїх промовах каже: зголосіться, в кого що є, ми вам допоможемо, модернізуємо, заберемо, треба передати це Україні. На сьогодні системи Patriot ми з вами маємо тільки від американців, німців, голландців, а NASAMS, які ми з вами сьогодні маємо, - від американців, будемо мати від Норвегії - Канада оплатила, але для виготовлення, для нас робиться. Тобто, є певний план, я не можу просто розкривати кількості та терміни, і, можливо, не так швидко, як мені би хотілося, але воно в процесі.
Просто хочу нагадати, що одна установка чи батарея зі всіма радарами Patriot - це мільярд доларів, а потім ще треба їх забезпечити ракетами, постріл кожної - мільйон доларів. Тому розумієте, коли партнери приймають рішення, що нам ще треба надати, умовно кажучи, 40 Patriot-ів - це 40 млрд доларів, треба, щоб хтось сказав, що готовий за це заплатити. Це не так просто. Мало того, всі перелякані, вони не хочуть віддавати свої Patriot-и, вони розуміють, що російська ракета і до них може прилетіти, вони хочуть своє небо тримати, бо інакше їхні громадяни їх не зрозуміють. Вони кажуть: не віддавайте все в Україну, тому що ми будемо слабшими. Тому партнери мають сказати, щоб ми швидше перемагали і давали атакуючу зброю, щоб менше давати захисну.
ЦЕНТРИ КОМПЛЕКТАЦІЇ ТА ВЛК НЕОБХІДНО ЗАБЕЗПЕЧИТИ "ЦИФРОЮ" - ЦЕ НАША ГОЛОВНА ЗАДАЧА
- Питання стосовно діяльності військкоматів. Нещодавно Президент Зеленський повідомив, що РНБО ухвалила рішення звільнити всіх керівників обласних центрів комплектування і соціальної підтримки військовослужбовців. Президент говорив, що «загалом уже кримінальних проваджень щодо посадовців «військкоматів», 33 підозри». Є у Міноборони план для того, щоб цю ситуацію змінити?
- Центри комплектації знаходяться в Збройних Силах України, в Сухопутних військах. Це не є пряме підпорядкування Міністерству оборони, це військова структура, це - ЗСУ, але це не означає, що ми відсторонюємося, адже ми здійснюємо демократичний контроль за цими процесами, і звісно, ми спільно працюємо, у нас немає тут роз’єднання. У МОУ це питання курує перший заступник міністра пан Олександр Павлюк, він очолює робочу групу, яка проїздила по всіх ключових місцях разом з правоохоронцями і результатом було рішення РНБО щодо напрацювання і внесення змін до законодавства. Кадрові рішення - це на рівні Збройних Сил, а наше завдання - забезпечити їх технологічно, тому головна задача - це цифра, більше цифри в кожний, як-то кажуть, кабінет, над тим працює мій заступник Віталій Дейнега і ми очікуємо, що десь всередині осені, плюс-мінус, ми вийдемо на суттєве покращення. В чому воно полягатиме. Що таке, в принципі, центр комплектації для звичайної людини? Це пекельні кола, черги, знущання і корупційна від цього зразу складова, тому що ви стоїте в черзі і хтось когось спонукає Для того, щоб мінімізувати всі ці історії постала задача зменшити цю паперову армію, файли з особовими справами прибрати, перекласти їх в цифру, щоб все було комфортно. Ми ввели систему, вона називається «Оберіг», програму розроблено, софт передано в ТЦК і він впроваджується вже півтора року, на момент моєї каденції це вже було. Але уявіть собі масив паперів по всій країні, який треба оцифрувати. Ще залишилися там сотні тисяч, але це принципово менше і майже все по великих містах, по маленьких містах вже майже все оцифрували, забезпечили купу робочих місць, комп’ютерів і т.д. Тепер далі. Умовно кажучи, якщо в когось народилася третя дитина, неповнолітня, в нього автоматично змінюється статус. Так він мав взяти довідку, принести в ТЦК, а зараз ми робимо спільний наказ з Міністерством юстиції про обмін даними. Все, що в реєстрах Мінюсту, а це - РАГСи, в тому числі, акти громадянського стану, реєстрація шлюбу, народження і т.д., воно автоматом буде залітати в центр комплектації. І якщо цей Іван Іванович Іваненко народив третю дитину - ця інформація автоматом з’явиться в реєстрі. І воєнком відразу бачить, що цей військовозобов’язаний перейшов в інший статус. Або Мінсоц надає реєстр людей з інвалідністю, і в них є опікуни, якщо опікун за мамою чи дідусем - єдиний опікун, а там людина з інвалідністю, інформація автоматом в реєстр потрапляє. Одружився – в реєстр, розлучився – в реєстр, сам отримав інвалідність – в реєстр, судимий, не судимий, хворий, залежності якісь, - все це буде там і це одразу зменшить навантаження на працівників ТЦК щодо перевірки даних, претензій до тих військовозобов’язаних принести цей папір. Бо коли ми перевіряли, то майже 90 відсотків усіх призовного віку громадян були порушниками - бо не принесли якийсь папірець. Навіть я, коли дивився, я зрозумів, що коли я зареєстрував свій шлюб з дружиною Юлією у році, я не подав у ТЦК інформацію, що я одружився, мені це в голову не прийшло.
- А треба було?
- Треба було зробити, тому що у них була інформація, що я розлучений, а що я одружився знову - не було. Я в принципі був порушником тоді, бо не поінформував. А задача, щоб усе було зрозуміло, і це спростить багато речей.
Друга історія пов’язана з порушеннями ТЦК в разі спроби уникнути мобілізації певних осіб. Мова про фейкову інвалідність чи фейкову непридатність. І це сам воєнком, який схильний до корупції, неспроможний це зробити, тільки з лікарем або лікарями, які входять до ВЛК. Тому було засідання РНБО під головуванням Президента, присвячене тільки ВЛК, почитайте в новинах. За результатами, ми напрацюємо багато рішень, ми зробили декілька нових постанов уряду, змінили накази міністра оборони на сторінок, ми провели тестування, зробили накази Главкома, деякі законопроєкти, зараз будуть укази, великий пакет нормативно-правових актів, які мінімізують можливості зловживань по лінії ВЛК. А також спростить життя людям, в залежності від того, це військовослужбовець, поранений чи це цивільна людина. Щоб ви розуміли, у нас більшість членів ВЛК - це здебільшого цивільні лікарі. І до недавнього часу ці цивільні лікарі не отримували грошей за те, що приходили на ВЛК - це додаткова робота. Тільки цієї весни держава почала доплачувати за це навантаження. Так звісно, якщо він не отримує зарплати, а хтось його спонукає, от вам і корупціогенність, от спокуса. Тобто, є задачі в системі і ми з тим працюємо. І моє оптимістичне бачення, що ми відчуємо цю зміну за пару місяців.
- Зараз іде бюджетний процес, у вас є взаємодія з Мінфіном, з депутатами, з Бюджетним комітетом ВР? Ви плануєте збільшувати видатки на армію, плануєте збільшувати зарплату військовим?
- У нас взаємодія є, ми подали нашу бюджетну заявку на Міністерство фінансів, вони готують вже звернення уряду до парламенту, я думаю, воно скоро туди потрапить. Ми завжди приходимо на Бюджетний комітет, пояснюємо наші потреби, і всі попередні мої зустрічі з Бюджетним комітетом й іншими депутатами завжди завершувалися дуже позитивно з точки зору виділення коштів: нас чують, розуміють, довіряють. Під головуванням пана Руслана Стефанчука ми зустрічалися декілька разів в минулі рази з головами фракцій і всіх депутатських груп, всім теж пояснювали, - абсолютно нормальне розуміння.
Ми будемо просити збільшити бюджет на рік
Звісно, наші потреби набагато більші, ніж спроможність українського бюджету, бо коли ти маєш війну, в тебе ніколи нічого не буває недостатньо. Ще раз кажу, Богу дякувати, партнери допомагають. Ця війна - це війна ресурсів, якби не було ресурсів партнерів, нам би з вами було більше ніж важко. Ми будемо просити збільшити бюджет на рік, і можу ще раз повторити, що 60 чи навіть 70 відсотків мого бюджету - це є грошове забезпечення, і, так, я найбільший роботодавець сьогодні в Україні, у переносному сенсі.
ЩОДО ПЕРЕМОВИН З РОСІЄЮ НАПРЯМУ НЕ ВИХОДИЛИ НІ ДО МЕНЕ, НІ ДО ТИХ, КОГО Я ЗНАЮ
- Політичне питання. В експертних обговореннях останніх тижнів звучало, що Росія нав’язує думку про необхідність перемовин з Україною. Ми наступаємо, зрозуміло, вони втрачають, їм потрібно зупинити цей процес. Чи виходили до вас з такими пропозиціями?
- Напряму не виходили ні до мене, ні до тих, кого я знаю, але ви абсолютно праві у своєму запитанні, бо цей тренд я теж відчуваю по непрямих зверненнях, наприклад по запитаннях іноземних журналістів - майже в кожному інтерв’ю майже всіх країн. Якщо журналісти, які тут у нас працюють, вони вже заряджені проукраїнськи, вони більш делікатно це питають, то коли я у своїх відрядженнях потрапляв на інтерв’ю в Парижі, Брюсселі, Лондоні, Мадриді, Афінах, Бухаресті, - де я бував, то місцеві питали більш відверто, бо їх теж можна зрозуміти, у них же різні політичні течії, вони б хотіли, щоб їх читачі або глядачі почули це запитання і мою на нього відповідь. Це було в різні часи протягом цих півтора року.
Чому я щоразу обурююся внутрішнім нашим трендам, коли всередині країни починають руйнувати репутацію міністерства - бо вони точно допомагають тим, хто хоче посадити нас за стіл перемовин, - от в цьому небезпека. Тому що це дійсно може сприяти тим політичним силам на Заході, які хотіли би повернутися до стосунків з Росією, бізнесу, купляти їхній газ, продавати їм своє шампанське, мати там свої рітейли, продавати свої речі, заробляти російські гроші і т.д. Для них це вигідно, так спокійніше. Навіщо витрачати гроші на зброю для України? Краще, нехай буде так, як раніше жилося. І тому спроба знизити рівень репутації військово-політичного керівництва в Україні - це спроба знизити рівень довіри партнерів, щоб нам стали давати менше зброї, а потім, як наслідок - спонукання до «столу перемовин» з росією.
- Але наше керівництво прямої пропозиції “давайте сідати за переговори” - не отримувало?
- У моїй присутності - жодного разу ні. А те, що я чув від перших осіб держав, наприклад, від Президента Байдена, коли він зустрічався з Президентом Зеленським у Вільнюсі, - «нічого про Україну без України», якщо коротко.
МИ ПЕРЕМОЖЕМО, БО У НАС ЦІННІСТЬ СВОБОДИ І ВОЛІ Є ВИЩОЮ, НІЖ ЦІННІСТЬ БЕЗПЕКИ
- Пане Олексію, ви категорично висловили свою впевненість і я впевнена у тому, що ми переможемо. Але які сценарії нашої перемоги ви розглядаєте? Це обов’язково має бути збройна перемога? Чи політична перемога, чи за допомогою партнерів, чи якогось “чорного лебедя” чекаємо?
- Дивіться, є речі, в яких я впевнений, тому що бачу певні події, як вони розвиваються, можливо, закони працюють, дещо я просто відчуваю. Але коли я вперше в листопаді року, тільки новопризначений міністр, полетів у Вашингтон і просив “Стінгери” - мені відмовили, сказали, що це неможливо. А я сказав, що це можливо і ви нам їх дасте, я був упевнений, що ми їх отримаємо і ми їх отримали вже в січні від Литви, але з дозволу Вашингтона. А коли я просив мм артилерію, я був впевнений, що нам її дадуть. Хоча нам відмовляли - нам їх дали. Коли я просив дати нам MLRS, це М, це HIMARS, мені сказали, це категорично неможливо, але я був впевнений. Кажу: ви нам їх все одно дасте, давайте зараз вже вчити наші екіпажі. І нам їх в результаті дали. І так було з усією номенклатурою - “Леопарди”, “Петріоти”, Ф - я був переконаний і впевнений, що нам дадуть, і нам їх дали, і дають ще.
Я був впевнений, що ми не впадемо за три дні, я був впевнений, що ми не впадемо за три тижні, - так і є, ми всі були в цьому впевнені, ми — інші. Ми не можемо не перемогти в цій війні. Якщо проаналізувати Другу світову війну, то Гітлер заходив у столиці європейських країн у переважній більшості без спротиву, їм було простіше здатися, бо у них цінність безпеки була важливіша, ніж цінність свободи і волі. А у нас цінність свободи і волі є вищою, ніж цінність безпеки, тому ми йдемо, ризикуючи життям, нищити ворога-окупанта, ми вмираємо, ми отримуємо поранення, ми б’ємося і будемо це робити, бо це - український ген, його не змінити, він от такий.
І, знову ж таки, оскільки це - війна ресурсів, ресурси цивілізованого світу з нами проти них. Так, вони великі, потужні, їх багато, але технологічно, поступово вони теж починають висмоктуватися. Мало того, кадровий кістяк своєї армії росіяни майже втратили, сухопутної компоненти. Ми їх знищили. Тобто, переважна більшість їх морпіхів, десантників, тих, хто по років служив, - вони вбиті, поранені або в полоні. У них нове наповнення бригад - це мобілізовані, без досвіду. Це теж впливає на ситуацію на полі бою, тому вони і не змогли нас з вами перемогти. Вони хотіли нахрапом зайти.
Я особисто їздив з генералом Сирським, а потім з генералом Ніколюком і на Чернігівщині, і на Київщині в перші тижні, коли вони ще стояли під Києвом, але ми вже їздили по тих спалених колонах і нагороджували наших хлопців в окопах на Лютіжському напрямку, на Броварському, і в спалених їхніх БТРах, БМП і танках я на власні очі бачив залишки парадної форми. Це не вигадка, це правда, вони готувалися до параду на Хрещатику.
- А є хоча б найменший шанс, що ми програємо? Щось нам може завадити виграти?
- Дивіться, не може бути шансу, що ми програємо. Це означає, що Росія відновила свій контроль і ми стали частиною Російської імперії. От як це може бути?
- А застосування ядерної зброї?
- Не існує ядерної зброї, яка знищить таку велику країну, у нас велика територія. Ще питання, в якому вона у них стані. У році росіяни робили останнє випробування ядерної зброї в Казахстані на полігоні. Жодна ядерна бомба не здолає спротив українців, ні. Дивіться, ті злочини, які вони зробили на сході України і на півдні, де переважно жило російськомовне населення - Харківщина, Волноваха, Маріуполь, там більшість людей говорили російською, ми ж вами це знаємо, вони їх ненавидять, вони чинять спротив, хлопці воюють, тому що росіяни - вороги, їм ніхто не простить, їм ніхто не подарує. Вже покоління ростуть, для яких росіянин - це ворог, вони на десятиліття прокляті для всього світу, не можуть прокляті виграти, це нереально.
Жодна ядерна бомба не здолає спротив українців
Мало того, подивіться, у них же почалися їхні внутрішні процеси, вся ця історія з «Вагнером», з Пригожиним, - це все прояв накопиченого внутрішнього розколу. Оце російське слово “смута”, от воно було в їх історії не один раз. Як там казав якийсь їх класик? Ще зі школи памʼятаю: “Как ужасен русский бунт, бессмысленный и беспощадный”. Тому мій прогноз: ми з вами побачимо розкол Російської імперії на різні шматки за національною ознакою. Парад суверенітетів буде.
- Ви вже думаєте про те, як ми будемо існувати поряд з ними після нашої перемоги?
- Так, і про це чітко сказав Президент, якраз його peaceful-формула, вона ж насправді про що говорить: про подальшу гарантію безпеки України з боку країн-партнерів. Ми не віримо Будапештському меморандуму чи аналогу його, бо він не спрацював. Нам потрібно щось нове, тому ми вже сьогодні говоримо про дві речі: перше, це альянси, які можуть бути, члени яких гарантуватимуть нам безпеку, але з нашою контрибуцією теж - чи це НАТО, чи двосторонні угоди - різни варіанти можуть бути. Але ми сьогодні сучасна армія, з найкращим у світі досвідом бойового протистояння росіянам, вже з сучасним озброєнням і технікою, а як її використовувати креативно на полі бою нарощенням оцього нового типу зброї в світі як різні БПЛА, дрони і т.д., а в майбутньому війні всі такі будуть. Тому ми вже сьогодні пишемо, я з партнерами, ми це називаємо The concept of future forces of Ukraine або Концепція майбутніх сил оборони України, - якою буде українська армія завтра? Ми вже про це говоримо з партнерами, вже пишемо. Ми робимо дослідження, будемо робити комп’ютерні симуляції, у нас вже сплановані дати, місця, я про це буду говорити з партнерами - міністрами оборони. Тому ми не просто думаємо, ми вже працюємо над тим, якими ми з вами будемо завтра. Саме для того, щоб оцей сусід, який у нас через кордон, через паркан, знав, що як тільки він рипнеться - отримає по зубах. Тому що ми з вами - реальний східний щит цивілізованого світу, Європи. Тому в їхніх інтересах інвестувати в нас.
Тому мій прогноз: ми з вами побачимо розкол Російської імперії на різні шматки за національною ознакою. Парад суверенітетів буде
Недавно давав інтерв’ю кореспонденту німецького видання Bild і він запитав: “Олексію, скажи, будь ласка, чи віриш ви в те, що Путін ще має плани захопити Київ?”. А я йому відповів: “Я вірю в те, що Путін має план захопити Берлін і відновити Берлінський мур”.
- Яка була його реакція?
- Збудився. Я кажу: “Тому думай, якби не ми, то Путін вже був би у вас, в Європі”.
- Нас запросять в НАТО на наступному саміті?
- Дивіться, нас точно запросять в НАТО, бо це буде їм вигідно. Але це відбудеться після нашої перемоги. Тоді буде політичне голосування, бо це буде політичне рішення, а не юридичне, тому що де-факто ми вже - країна НАТО за всіма показниками. Чи це буде на наступному саміті? Я би дуже хотів, хоча би з чисто символічних речей.
Назву два символи: перше, це буде 75 років заснування НАТО. НАТО засновувалося за ініціативою Сполучених Штатів, це Вашингтонська угода і наступний саміт буде у Вашингтони. Чому було б символічно саме у Вашингтоні на 75 років НАТО запросити Україну? Найсильніша армія з точки зору досвіду, втрат, моралі, сміливості.
І другий символ. З урахуванням долучення Швеції скоро в НАТО буде 32 країни - уже є 31 і буде ще. Наступного року виповнюється 33 роки незалежності України і Україна має стати м членом НАТО, це логічно.
- Дай Бог.
***
ПС
3 вересня року Президент Володимир Зеленський заявив, що впродовж тижня запропонує парламенту звільнити Олексія Резнікова з посади міністра оборони і призначити на відповідну посаду чинного голову Фонду державного майна Рустема Умєрова.
Сьогодні, 4 вересня, Олексій Резніков подав до Верховної Ради заяву про відставку з посади міністра оборони.
"Я подав заяву про відставку голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку. Для мене було честю служити українському народу та працювати протягом останніх 22 місяців, найважчого періоду сучасної історії України", – написав міністр оборони у соцмережі Х.
Марина Сингаївська
Фото Геннадія Мінченка
Німеччина: власники старих авто платять більше податків, а в деяких містах їх не пускають в центр
Статті
₴Власникам старих дизельних позашляховиків з великим об’ємом двигуна доведеться платити податок у розмірі близько тисячі євро на рік. Щоб виконувати норми чистого повітря, в містах були введені так звані «екологічні зони» (Umweltzone). В’їзд в такі зони заборонено старим машинам. Старий дизель легше продати за будь-які гроші, ніж шукати об'їзні шляхи чи платити штрафи. Раз на два роки авто, старше від трьох років має пройти ТО (технічне обслуговування) і екологічну перевірку – це обходиться приблизно ще у євро. Після трирічної гарантії від виробника ремонт авто сягає понад євро за годину роботи механіка.
Автор: Антон Павлушко, Мюнхен
Німеччина має найбільший ринок уживаних автомобілів в Європі – у му році його об’єм становив 85 мільярдів євро (це десь три бюджети України).
Загалом німці люблять купувати машини: у му році в Німеччині було видано дозволів на 3,21 млн нових автівок, а 7,33 мільйона старих машин змінили власників. В середньому, стара машина коштувала євро, була дещо старшою за 6 років та встигала за цей час проїхати понад кілометрів.
Німеччина. Майданчик, на якому продають вживані авто
Більш як 60% уживаних автівок продають професійні торгівці, але близько 40% продається приватними особами.
На ринку професійних продавців працюють сертифіковані продавці автобрендів, які спеціалізуються тільки на продажах та ремонті виробів окремих автоконцернів – околиці будь-якого німецького міста здебільшого рясно всипані такими фірмовими продавцями. Але, окрім офіційних продавців, у Німеччині є велика кількість вільних торгівців автівками, які купують та перепродають машини будь-яких автомарок.
Також на ринок виходять великі інтернет-концерни, які переносять процес продажів до інтернету. Найбільші портали goalma.org та autoscoutde дають змогу будь-кому продати свого улюбленця за лічені дні.
А останнім часом все більшої популярності набуває новий портал goalma.org (“МиКупимоТвоюМашину”) – це великий професійний скупник машин, що одразу називає орієнтовну ціну за уживану машину і швидко викуповує будь-яку модель по всій Німеччині. З ними процес продажів зменшується до декількох днів, якщо не годин. Нещодавно інвестори оцінили цей портал у 2,9 млрд євро – один з найдорожчих інтернет-проектів Європи.
Тож продати, як і купити машину в Німеччині не є проблемою. Але чому німці так активно продають машини, а не їздять на них до останнього?
Власне авто – культ чи засіб пересування?
Дізель, Опель, Бенц, Порше та інші – німецькі інженери зробили вагомий внесок в розвиток світової автоіндустрії. А власне авто стало звичною справою для німецької родини ще з х років, водночас із післявоєнним підйомом економіки. Розвитку автомобільного руху допомогли автобани, що з’єднують кожні два великі сусідні німецькі міста.
І сьогодні влітку європейські дороги забиті машинами з німецькими номерами, що шукають теплих місць на Півдні Європи. А мобільність німецького бюргера іноді дає змогу мешкати за + кілометрів від місця роботи.
Життя без машини багатьом німцям важко уявити. Іноді любов до однієї чи іншої марки передається від батька до сина. Є цілі родини любителів Opel чи Mercedes. Іноді машина – це символ приналежності до того чи іншого соціального стану.
Чи пересяде адвокат з великого концерну зі свого Porsche на щось дешевше? І як сприймуть сусіди успішного інженера і багаторічного фана Golf-ів, якщо він пересяде на якогось «корейця»? На ці питання відповідають для себе німецькі споживачі кожен день.
Авто для німців – культ. Про нові авто говорять, знімають і пишуть. Новим продажам допомагають багато спеціалізованих журналів, програм та всюдисуща реклама.
Розвинений ринок продажів
Автомобільна галузь є однією з рушійних сил німецької економіки. Її внесок в обробну промисловість сягає 20%.
Практично кожен німецький автоконцерн має свій банк, який забезпечує фінансування покупки нового авто під 0% кредиту. Комфорт для покупця і конкуренцію для виробників створює велика кількість фірм, які завозять імпортовані марки з інших країн ЄС.
Німці надають перевагу рідним маркам не тільки через економічний патріотизм. В кожному місті Німеччини можна знайти сертифікований ремонтний центр VW, а ось знавців Honda чи Mitsubishi ще доведеться пошукати.
Доступний лізинг
І все ж, не кожен німець готовий викласти за нову модель від 20 до 40 тисяч євро. До того ж, це не завжди і потрібно, коли в країні розвинений лізинг. Зараз на ринку можна знайти нову лізингову автівку, починаючи від 50 євро на місяць за маленькі міські моделі на кшталт Renault Twingo ToGO чи VW Take Up!
Моделі на кшталт VW Golf чи BWM 3-ї серії вже можна взяти в лізинг починаючи від євро на місяць. А найдешевші Mercedes починаються від євро на місяць – доволі посильні гроші для німецького середнього класу. А ось за найдешевші Porsche доведеться платити від євро.
Багато фірм обирають для своїх робітників саме лізингові моделі, бо не хочуть займатись ремонтом та обслуговуванням власного парку машин.
Податок на авто
Раз на рік власник машини в Німеччині повинен сплатити податок на авто (KfZ-Steuer), що враховує вік, тип двигуна (дизель чи бензин), об’єм двигуна та норми викидів CO2.
Податок на авто враховує вік, тип двигуна (дизель чи бензин), об’єм двигуна та норми викидів CO2Так, найменше будуть платити власники нових компактних бензинових малюків – тут річний податок, в залежності від марки, буде на рівні кількох десятків євро на рік. А от власникам старих дизельних позашляховиків з великим об’ємом двигуна доведеться платити податок в районі тисячі євро на рік.
Для нових моделей передбачені менші неоподатковані викиди CO2, щоб заохотити виробників робити акцент на виробництві «зелених» моделей.
Бензинові моделі обійдуть власникам дешевше, а от власникам дизеля, що заощадили на пальному, доведеться розкошелитись на податки.
Також окремо вираховується податок на автівки, зареєстровані до го року – тут береться до уваги тип двигуна Euro-3/2/1.
Наприклад, за дизель об’ємом куба віком 10 років вам доведеться заплатити в рік понад євро. І з віком машини податок зростатиме. Податок на старий дизель коштуватиме приблизно по 15 євро за куб см. А якщо у вас 4 куби, то за куб см ви заплатите по 27 євро.
Екологічні зони та екологічні знаки
Німецькі політики дуже прискіпливо ставляться до екологічних норм, іноді за будь-яку ціну і всупереч здоровому глузду. Щоб виконувати норми чистого повітря в містах були введені так звані «екологічні зони» (Umweltzone). В’їзд в такі зони заборонено старим машинам.
Кожне авто отримує екологічний знак (Umweltplakette) червоного (дизель з Euro 2 чи Euro 1 з фільтром), жовтого (дизель з Euro 3 чи Euro 2 з фільтром) чи зеленого кольору (бензинові двигуни, дизель з Euro чи Euro 3 з фільтром).
В кожному місті Німеччини прийняті свої правила: десь у середмістя можна в’їжджати тільки машинам з зеленими екологічними знаками, десь - з зеленими чи жовтими. Через федеральний устрій та сильну децентралізацію, в сусідніх містах можуть бути різні правила. Але, в будь-якому разі, старий дизель легше продати за будь-які гроші, ніж шукати об'їзні шляхи чи платити штрафи.
в містах є «екологічні зони» (Umweltzone). В’їзд до них заборонено старим машинамОкрім того, нещодавня «дизельна афера» від Volkswagen докотилась і до Німеччини. Виявилось, що навіть нові дизелі насправді не кращі за старі. І в ціні просіли навіть більш-менш нові дизельні моделі.
У дні, коли ми готували статтю, для власників дизелів в Німеччині (13 млн машин) надійшли погані новини. В найбільших містах Німеччини встановлені станції заміру викидів в повітря. В дні, коли перевищено допустимі норми, місцева влада може тимчасово обмежувати в’їзд до міста (чи в найбільш забруднені викидами частини міста) для машин-порушників, які найсильніше забруднюють повітря. Рішенням вищого адміністративного суду таку норму було визнано законною, тож тепер все залежить від екологічної наполегливості місцевої влади.
Заборона стосуватиметься старих моделей дизельних двигунів, старших за Euro 5. Однак, навіть нові моделі двигунів Euro 6 можуть підпасти під обмеження через скандал з маніпулюванням даними викидів. Загалом, дизельні авто втрачають свою популярність на вторинному ринку, а покупці нових машин тепер оминатимуть будь-які дизельні моделі.
Зрештою, можливо, вже скоро буде введено новий екологічний знак синього кольору (Blaue Plakette) для машин, які точно не підпадатимуть під нові обмеження, що ще більше зробить непопулярними старі моделі.
Регулярні перевірки
Окрім екологічних норм, власники машин в Німеччині повинні проходити постійні технічні інспекції (Hauptuntersuchung, HU) та заміряти рівень вихлопних газів (Abgasuntersuchung, AU). Нові машини отримують автоматичний дозвіл на три роки, а потім технічна перевірка відбувається кожні два роки. Чим старша машина, тим важче буде пройти технічну перевірку.
Перед кожною технічною перевіркою краще піти до (знайомих) механіків, які перевірять всі відомі проблеми тої чи іншої моделі.
Я проходив таку перевірку кілька разів. Чим машина старша, тим дорожче коштує підготувати її до техогляду. Мені ця процедура обійшлася у – євро (бензиновий автомобіль, 8 років). А сама перевірка коштує трохи понад євро.
Дорогі ремонти
Кожна машина рано чи пізно потребує ремонту. І отут будь-яка дрібниця може врешті-решт вилитись у великі витрати. Власники багатьох машин намагаються проходити постійні перевірки та ремонти у фірмових майстернях, які, здебільшого, коштують дорожче і використовують тільки нові фірмові деталі.
Дещо дешевше ремонтуватись у нефірмових ремонтних майстернях, що беруться ремонтувати всі марки. Хоча тут як пощастить: можна потрапити до знавця своєї справи, який все життя ремонтує саме цей дефект вашої Skoda, а може не пощастити - і механік вперше в житті побачить вашу Suzuki.
Як би там не було, але година роботи механіка може спокійно перевалювати за євро. Сюди також додається вартість комплектуючих та витратних матеріалів.
А тепер уявіть, що Вам "пощастило" мати якусь незвичну для ринку модель, у якій треба перебрати половину двигуна, щоб замінити лампочку; або ж, місцеві кулібіни декілька годин будуть копирсатись в бортовому комп'ютері вашої конячки, щоб зрозуміти, що проблема в чомусь іншому.
Звичайно, з роками в кожного з'являється знайомий механік, або він возить машину на ремонти до Польщі чи Чехії. А запчастини іноді легше купити самому через інтернет. Але ремонт машини в німецьких майстернях - це дуже часто лотерея, в якій вам ніколи не виграти, просто в кращому випадку ви заощадите кілька сотень євро. І чим старша машина, тим більше доведеться в неї інвестувати.
Їздити на старому чи купувати нове?
На це запитання кожен німецький водій відповідає по-різному. Якщо у вас нема грошей і ви хочете заощадити та ризикнути, то ви купите стару машину. А там, як пощастить – можливо, ви поб’єте черговий рекорд з пробігу та будете їздити на поважному олдтаймері. А можливо – вже на наступний день будете шукати дешевого майстра, який ще пам'ятає, як ремонтувати старі дизелі.
Так чи інакше, але держава та податкова система підштовхують німецького автовласника до того, щоб міняти машини якомога частіше. Також пошукам нового транспортного засобу допомагають розвинений ринок та доступні німцям ціни.
І не треба забувати загальну націленість німецької політики на дотримання екологічних стандартів, що змушує німецького автовласника зважати на CO2-викиди своїх улюбленців.
Від редакції:
Таким чином, аргумент, який наводять захисники «євроблях» про те, що європейці можуть їздити на дешевих авто, а українцям перешкоджають це робити «олігархи», не відповідає дійсності. Адже, як бачимо зі статті, власники старих (а отже, дешевших) авто у Німеччині змушені платити більше податків, нести додаткові витрати за користування таким автомобілем і миритися з певними незручностями.
Та у Німеччині ВВП на душу населення (сума товарів і послуг, які виробляються умовним середнім німцем у рік) близько $41 , а в – Україні близько $2 Ми набагато бідніші, заробляємо набагато менше, тому застосовувати у нас ті самі правила, що і в Німеччині – недоцільно. Принаймні, зараз. Тож уряду варто знизити різні мита і збори зі старих іномарок до адекватного для українців рівня. Адже доступний автомобіль –це елемент сучасного життя.
З іншого боку, джерело багатства німців – саме у виробництві високотехнологічних товарів (а автомобілі – це саме такий продукт), як на експорт, так і для внутрішнього ринку. Продаючи сировину, а купуючи за кордоном готові товари, ми ніколи не станемо заможнішими.
Про рецепт того, як країни досягають багатства читайте тут
Читайте також: Бідні платять більше. Мита й інші платежі на вживані авто в Україні — одні з найвищих у світі (Інфографіка)
німеччинаподаткимитоекономікаавтомоблієвробляхи
Стежити:
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко виграв у лотерею тис. гривень.
Про це він повідомив 24 жовтня у своїй декларації на сайті Національного антикорупційного бюро.
Ляшко задекларував три виграші в незазначеній лотереї компанії УНЛ ("Суперлото", "Кено", "Лото Максима"): , і гривен.
На сайті УНЛ регулярно повідомляють про великі виграші, за останні два місяці їх було небагато: 1 вересня в Києві зірвали тисяч гривень у "Кено", 19 вересня в Києві зірвали джекпот у "Лото Максима" на тисячі гривень, 28 вересня знову зірвали джекпот у "Лото Максима" на тисяч гривень.
Відповідно до Податкового кодексу України, правила оподаткування виграшів у лотерею такі: 18% - відрахування в державний бюджет України; 1,5% - відрахування на підтримку української армії.
Нагадаємо, року депутат Павло Кишкар заявив, що виграв у лотерею 1,2 млн грн. Він пояснював, що має власну математичну систему, яка дозволяє вигравати.
Теми: декларації про доходи, Олег Ляшко
Багато беттерів обирають для ставок на спорт букмекерскі контори України. На це є кілька причин: легальність таких контор, гарні розписи, не дуже висока маржа, приємні бонуси та наявність онлайн казино. Контори України користуються популярністю у всьому світі і на багатьох сайтах очолюють топ БК України.
Спеціально для вас ми створили рейтинг букмекерів України, в якому ви знайдете інформацію про контору, відгуки гравців і зможете вибрати для себе найкращий майданчик, щоб робити ставки на спорт.
В Україні кілька десятків букмекерських контор: одні доступні всім беттерам, а інші лише гравцям з України. Однак усі вони варті уваги.
Ставки на спорт в Україні
Перші букмекерскі контори України з&#;явилися у році та активно розвивалися до року. Потім з‘явилась заборона на ухвалення ставок у низці країн, у тому числі і в Україні, і букмекерам доводилося працювати напівлегально або повністю нелегально.
Деякі укр букмекерскі контори стали відомі у всьому світі, наприклад ПаріМатч та Фаворит. року букмекерів почали легалізувати, щоб поповнити державний бюджет і розвинути любов до спорту у молоді — компанії почали отримувати ліцензії та працювати офіційно. Так почали з‘являтись легальні букмекерські контори в Україні.
Команда провідних спеціалістів та експертів підібрала для вас рейтинг букмекерів, які вважаються найкращими не лише в Україні, а й у багатьох інших країнах, і не лише сусідніх. Це букмекерські контори з найкращими умовами для беттерів.
В першу чергу увага зверталась на:
- Мову сайту (інтерфейс порталу оформлений українською, англійською та російською мовами);
- Мінімальний вік гравця (ставити у букмекерських конторах можна з 21 років);
- Валюту рахунку (у місцевих компаніях — гривні та долари, для офшорних — євро, ліри та інші валюти);
- Легальну діяльність букмекерских контор України (хоча букмекери, які не мають ліцензії України не блокуються. Так само не блокуються казино та офшорні компанії);
- Податок (18% від суми виграшу);
- Способи поповнення депозиту (банківські картки, мобільні оператори, електронні гаманці, перекази та транзакції).
Переваги нашого рейтингу букмекерів України
Наш рейтинг букмекерів – це чесний та незалежний список сайтів, які мають ліцензію на території України та легально приймають ставки від гравців з різних країн. Створюючи рейтинг, ми дотримувалися трьох важливих правил:
- Незалежності суджень. Основна мета — зібрати рейтинг кращих букмекерських контор України, щоб гравці могли робити ставки на легальних онлайн майданчиках. Тут не оцінюються букмекерські контори за своїми уподобаннями чи суб‘єктивними судженнями.
- Оперативність. Інформація про українські та інші контори регулярно перевіряється та оновлюється. Позиції в рейтингу змінюються виходячи з якихось змін у політиці бк контори України або щодо її беттерів. Якщо контора починає обманювати гравців, вона видаляється з рейтингу. Якщо букмекер покращує якісь умови, то навпаки його позиція підвищується у списку.
- Великий перелік букмекерів. Тут розглянуто та запропоновано не лише відомі укр букмекерські контори, а й нових букмекерів, які зарекомендували себе. Так ви отримуєте можливість робити ставки на спорт не тільки там, де ставлять всі, але спробувати собі щось нове.
Над рейтингом працюють чесні та досвідчені експерти у сфері беттингу, які роблять ставки на спорт не один рік і розуміються на цьому. Тут не продаються місця в рейтингу і не прибираються/додаються букмекерські контори за гроші.
Завдяки незалежного рейтингу — допомога знайти чесну букмекерську контору за власними уподобаннями. Відбір онлайн букмекерів відбувається у кілька етапів. Перший – це оцінка компаній на легальність, чесність та комфортність для беттерів. На цьому етапі відкидаються ті букмекерські контори, які можуть обдурити гравців або надають послугу за ставками неякісно.
Далі оцінюється:
- Чи є ліцензія у контори. Деякі букмекери працюють без офіційного дозволу та їхня діяльність ніяк не регулюється. Тому наявність ліцензії, української чи будь-якої іншої — це перший критерій, щоб потрапити до списку кращих легальних букмекерських контор в Україні.
- Способи виведення та поповнення рахунку. У хорошій конторі має бути підключено кілька платіжних систем, щоб гравцям із різних країн було зручно приймати або вносити виплати.
- Відгуки інших гравців. Що пишуть беттери про букмекерську контору, як реагує майданчик на ці відгуки.
- Чи є мобільна версія або програма для беттерів.
- Чи потрібне зеркало для доступу до сайту букмекерської контори онлайн.
Якщо за якимось із цих пунктів контори отримують погані оцінки, то до подальшого формування рейтингу вони допускаються.
Деякі букмекери дозволяють поповнювати та виводити гроші на криптовалютні гаманці. За це їм нараховуються додаткові рейтингові бали.
Як беттеру вибирати кращі букмекерські контори України
Пропонуємо вашій увазі невеликий гайд, який допоможе гравцям вибрати найкращих українських букмекерів для ставок із нашого рейтингу. Так ви зможете ухвалити рішення про те, де робити ставки на спорт краще особисто вам. Орієнтуйтеся на свою зручність та комфорт, а не на чужі оцінки. Також завжди перевіряйте відгуки інших гравців про букмекерські контори онлайн.
Крок 1. Вивчіть всі букмекерські контори України.
Рейтинг складається з кількох десятків контор, де можна робити ставки на спорт. Радимо вивчити огляди та описи кожної контори та вибрати декілька легальних сайтів, які приймають ставки у гравців.
Так ви можете вивчити пропозиції та вибрати для себе найкращі легальні букмекерські контори в Україні. Звертайте увагу на відгуки інших гравців, огляди та пости на форумах. Це допоможе скласти повну картину про букмекера.
Крок 2. Зайдіть на кожен сайт
На цьому етапі вибору букмекерської контори в Україні, вам потрібно зайти на кожен сайт та оцінити його зручність для вас та зовнішні характеристики. Яка мова та наскільки зручним є інтерфейс, чи є мобільний додаток, чи адаптована версія сайту.
Також переконайтеся, які способи пропонують букмекерскі контори України, щоб обійти блокування провайдера. Ідеально, якщо букмекер дає не лише дзеркала, а й спеціальні додатки чи розширення.
Крок 3. Вивчіть бонуси
Бонуси – це спосіб заощадити на ставках та одна з важливих речей при виборі букмекерської контори. Рекомендуємо уважно вивчити список усіх бонусів та умови для їх отримання. Деякі БК контори України пропонують приємні бонуси для нових гравців та влаштовують регулярні акції для постійних.
Різні букмекери пропонують різні бонуси гравцям: хтось бездепозитні, хтось фрібети, а хтось за реєстрацію чи перше поповнення. Обирайте найвигідніше.
Крок 4. Оцініть доступні платіжні системи
Реєстрація на сайті допоможе вам вибрати найкращі укр букмекерські контори за доступними платіжними системами. Після реєстрації ви можете подивитися які способи поповнення та виведення з рахунку пропонує БК своїм гравцям та відкинути ті контори, які будуть вам незручні.
Після оберіть одну чи дві найкращих контор для себе та сформулюйте свій власний топ БК України, поповнюйте депозит та робіть ставки на спорт. Обов&#;язково скористайтесь запропонованими бонусами.
Топ бк України, які працюють за ліцензією
Коротко розповімо про букмекерські контори, які з&#;явилися в Україні та мають регіональну ліцензію. Це букмекери, діяльність яких контролюється державними органами України та комісією азартних розваг.
Деякі контори зі списку є відомими у всьому світі.
| Контора | Опис | Бонуси та депозит |
| Паріматч | Це одна із найпопулярніших БК в Україні. Її головний офіс знаходиться у Києві. Це перша букмекерська контора, яка отримала офіційний дозвіл на роботу в Україні. | Дой гривень за внесення першого депозиту. Виведення від гривень. Мінімальна сума депозиту – 50 гривень |
| FavBet | Провідний букмекер Україна. Основний офіс – Київ. Заснована давно і славиться своїми бонусами, низькою маржею та високими коефіцієнтами. | До гривень на перший депозит. Виведення від гривень. Мінімальна сума депозиту – 8 гривень. |
| VBET | Молода контора, яка увірвалася на ринок України та стала основним титульним спонсором української прем&#;єр-ліги. Букмекер має кілька ліцензій, у тому числі на казино та покер. | До гривень усім новим гравцям. Виведення від 10 гривень. Мінімальна сума для поповнення депозиту – 10 гривень |
Бонуси та умови відіграшу
Акційні пропозиції українських букмекерів також на найвищому рівні. Часто зустрічаються такі заохочення:
| Бонус | Умови відіграшу |
| Вітальний фрібет % | Зареєструватися на сайті або в мобільному додатку. Внести стартовий депозит. Робити ставки на події з коефіцієнтом не нижче |
| Гроші на першу пару | Поповнити депозит на суму від гривень. Прокрутити суму бонусу 20 разів на матчах із котируваннями не нижче |
| Страхування для новачків | Внести гроші на ігровий рахунок. Укласти парі експрес або ординар з коефіцієнтом не нижче Програти. |
| Бонус за реєстрацію через мобільний додаток | Створити обліковий запис через додаток для пристроїв на Android або iOS. Внести стартовий депозит. Зробити прогнози з котируваннями від на суму, яка вдесятеро перевищує розмір бонусу. |
| Бонуси за виграші | Часто перемагати та займати високі місця у рейтингу бетторів. Відіграти премію після її зарахування ставкою з коефіцієнтом не нижче Сума парі має вдвічі перевищити розмір бонусу. |
Особливості букмекерської діяльності
Після легалізації грального бізнесу в Україні будь-які міжнародні та вітчизняні компанії можуть придбати ліцензію на провадження букмекерської діяльності. Закон дозволяє прийом ставок на спорт та роботу автоматів з азартними розвагами.
Легалізація
Закон про легалізацію грального бізнесу в Україні президент країни підписав у серпні го. Ліцензію на беттінг видає Міністерство фінансів. Щоб законно укладати парі у наземних пунктах прийому ставок, БК «Паріматч» заплатила державі млн. гривень. Ліцензія діє п&#;ять років.
Сьогодні в Україні легально проводять азартні ігри три компанії: «Париматч», «Геймдев» та «Фьорст Елемент». 11 готелів із трьома зірками та вище отримали дозвіл на відкриття казино.
Оподаткування
Податок на виграш у легальній букмекер Україна сплачує у розмірі %, з яких 18% йдуть до державного бюджету, а % – на підтримку армії. Оподаткування поширюється на клієнтів БК, онлайн казино, лотерей, наземних пунктів укладання парі та переможців рекламних акцій.
Якщо розмір призових буде меншим від загальної суми програшів, податок не сплачується. При спробі беттора уникнути розрахунку з державою виписується штраф у розмірі 30% від прихованого доходу. У разі повторного порушення розмір стягнення збільшиться.
Відгуки
За що найбільше хвалять українські контори:
- Добре опрацьована лінія лайв.
- Якісна технічна підтримка.
- Наявність прямих трансляцій.
- Швидкість виведення виграшів.
- Високі коефіцієнти.
- Приємний дизайн та зрозуміла навігація.
- Одні з найкращих на ринку онлайн беттингу СНД.
- Практично відсутні різання лімітів.
- Є розділи з кіберспортом.
На що періодично скаржаться:
- Порівняно невеликий вибір ринків для ставок (трохи більше ніж 30 у середньому).
- Можливе блокування рахунків плюсових бетторів.
Лінії та коефіцієнти
Найкращі українські букмекери орієнтовані на аудиторію країн СНД. Як результат, у лініях БК можуть бути відсутні популярні на Заході спортивні дисципліни:
- Собачі перегони.
- Кінські стрибки.
- Софтбол.
- Лакрос.
- Гольф.
Коефіцієнти високі за мірками міжнародного ринку беттингу. Маржа (комісія букмекера) на прийнятному рівні: найменша для футболу, баскетболу, тенісу, хокею, боксу, ММА та кіберспорту – %, на матчах непопулярних чемпіонатів може підніматися до 15%.
Способи оплати та виведення коштів
Для поповнення ігрового рахунку та зняття призових в українських конторах беттори можуть використовувати платіжні системи, операторів мобільного зв&#;язку, банківські картки та перекази, інтернет гаманці.
Як робити ставки в конторах України.
Гравці з України та інших країн можуть без проблем реєструватися в букмекерських конторах та робити там ставки на спорт. Щоб пройти реєстрацію, достатньо мати паспорт, пошту та номер телефону. У деяких букмекерів проста та швидка форма реєстрації. А десь доведеться одразу заповнити анкету зі своїми даними.
казино с бесплатным фрибетом Игровой автомат Won Won Rich играть бесплатно ᐈ Игровой Автомат Big Panda Играть Онлайн Бесплатно Amatic™ играть онлайн бесплатно 3 лет Игровой автомат Yamato играть бесплатно рекламе казино vulkan игровые автоматы бесплатно игры онлайн казино на деньги Treasure Island игровой автомат Quickspin казино калигула гта са фото вабанк казино отзывы казино фрэнк синатра slottica казино бездепозитный бонус отзывы мопс казино большое казино монтекарло вкладка с реклама казино вулкан в хроме биткоин казино 999 вулкан россия казино гаминатор игровые автоматы бесплатно лицензионное казино как проверить подлинность CandyLicious игровой автомат Gameplay Interactive Безкоштовний ігровий автомат Just Jewels Deluxe как использовать на 888 poker ставку на казино почему закрывают онлайн казино Игровой автомат Prohibition играть бесплатно