Законність Покриття Дефіциту Бюджету За Рахунок Лотерей

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  28  л и с т о п а д а    р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати,  гості, запрошені  Верховної  Ради   України!   Прошу,   шановні   колеги, приготуватися  до  реєстрації.  Поки  ви  готуєтеся до реєстрації, дозвольте мені від вашого  імені  поздоровити  наших  сьогоднішніх іменинників  -  Коломойцева  Валерія  Едуардовича,  Косіва Михайла Васильовича і Пейгалайнена Анатолія Володимировича - і побажати їм щастя, здоров'я і всіляких успіхів (Оплески).

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

     У залі  Верховної  Ради  України зареєструвалися народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги,  сьогодні середа,  згідно  зі  статтею  Регламенту  ми  маємо  30  хвилин  для  оголошення запитів,  заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів.

     Тому, перед тим як перейти до  оголошення  запитів,  я  прошу народних депутатів зареєструватися для виступів.  Прошу висвітити. Дякую.

     Надійшли депутатські запити.

     Народного депутата Валерія Коновалюка -  до  Прем'єр-міністра України  щодо  порядку  розрахунків  з податку на додану вартість. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Павла  Мовчана  -   до   Прем'єр-міністра України   стосовно  необхідності  зупинення  вивезення  з  України коштів,  отриманих  у  сфері  культури,  посилення   контролю   за гастрольною   діяльністю   та   розповсюдженням  у  телерадіоефірі музичної і відеопродукції.

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народних депутатів Геннадія Удовенка і Богдана Костинюка - до Прем'єр-міністра   України   стосовно   забезпечення  національних інтересів у справі виробництва калійних добрив та щодо екологічної і   соціальноекономічної  ситуації,  що  склалася  на  територіях, прилеглих до Калуша - Долинського родовища калійних руд.

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Світлани  Друзюк  -  до  Прем'єр-міністра України  з  приводу  фінансування будівництва газовідводу до міста Білгорода-Дністровського   та   Саратського   і   Татарбунарського районів.

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Віктора  Бережного  - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування територіального медичного об'єднання міста Стаханова.

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Віталія Черненка та Євгена Константинова - до Прем'єр-міністра України  стосовно  звільнення  маріупольського санаторію "Металург" від плати за землю.

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Василя  Чаговця  -  до  Прем'єр-міністра України    стосовно    фінансування    продовження     будівництва Краснокутської середньої школи Харківської області.

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Світлани  Друзюк  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно механізму врегулювання  питання  щодо  пенсійного забезпечення військовослужбовців.

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  ігноруванням   працівниками   Міністерства внутрішніх справ у місті Хмельницькому положень Постанови Кабінету Міністрів України від 8  травня    року  стосовно  порядку видачі  посвідчень  водія особам,  які не досягли річного віку, чим порушуються їхні конституційні  права  на  освіту  та  набуття професії.

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Віктора  Бережного  - до Прем'єр-міністра України  стосовно  вирішення  питання  підключення  газопостачання мешканців міста Гірського Луганської області.

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Круценко,  Ведмідь, Пасєка та інші)

- до Прем'єрміністра України у зв'язку з  ігноруванням  у  проекті Державного  бюджету  на    рік вимог Закону про пріоритетність соціального  розвитку  села  та   агропромислового   комплексу   в народному   господарстві  України  щодо  відшкодування  витрат  на соціальну сферу.

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Віктора  Мироненка  -   до   Генерального прокурора  України  з  приводу  порушення прав трудового колективу Керченського рибоконсервного заводу "Пролив".

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Віктора Хазана - до Генерального прокурора України  щодо  катастрофічної екологічної ситуації,  що склалася в пунктах пропуску через кордон.

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Анатолія  Наливайка  -  до   Генерального прокурора  України щодо порушень Конституції України - примусового залучення до партії "Регіони України" в місті  Жданівка  Донецької області.

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  - до голови Державної податкової  адміністрації  України  у  зв'язку  з   незадоволенням відповіддю   на   звернення  щодо  результатів  перевірок  окремих товариств і підприємств міста Києва (Шум у залі).

     Так, хвилиночку, почекайте, не ставте на голосування. З цього приводу?

     Увімкніть мікрофон народного депутата Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги народні депутати!  Я  хочу  звернутися  до  вас  із проханням  щодо  розгляду і голосування за мій депутатський запит, який проголошений тільки що Віктором Володимировичем.

     Суть інциденту,  який стався на Прилуцькій панчішній фабриці: київські   підприємства   почали  незаконно  скуповувати  акції  у працівників.  До  того  були  залучені   представники   підрозділу "Титан".  Усе  це  було  предметом майже всього серпневого періоду моєї роботи на  даному  підприємстві.  І  на  даний  час  ситуація складається   так,   що   Київська   податкова  адміністрація  дає інформацію  про  порушення  податкового  законодавства  на   даних підприємствах,   зокрема   на   підприємстві   "Приват-аудит",   а центральна податкова адміністрація все це приховує.  І  я  змушена зробити запит,  щоб усе-таки,  врешті-решт,  Азаров розібрався, чи неправа  Київська  податкова  адміністрація  і  щоб  вже  не  було формальної відписки.

     Тому я  прошу  вас підтримати мій депутатський запит,  щоб не було свавілля на підприємствах,  коли людей викидають з роботи під дулом  автомата,  як  це  робилося на Прилуцькій панчішній фабриці (про це ми писали в газетах "Сільські вісті",  "Товариш"). Я прошу допомогти   мені   все-таки   розібратися   з  подібними  фірмами, фірмочками,  які залучають до такої  роботи  навіть  представників "Титана".

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  ставлю  на голосування запит народного депутата Семенюк до  голови  Державної  податкової  адміністрації. Прошу визначитися.

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Сергія  Потімкова  - до голови Рахункової палати України про необхідність проведення перевірки  ефективності та  цільового  використання  субвенцій,  виділених  у році із державного бюджету України місцевим бюджетам.

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -  до  голови   Фонду державного  майна України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на запит  стосовно  продажу  належного  державі  пакета  акцій  банку "Україна".

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Дайнеки  -  до  Прем'єр-міністра  України Кінаха   про    невиконання    Луганською    обласною    державною адміністрацією  Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня року і нового порядку розрахунків за спожитий  природний газ і вироблену з нього теплову енергію.

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Краснякова  - до Прем'єр-міністра України Кінаха про  державну  підтримку  проведення  капітального  ремонту системи  газопостачання  селища  Коксана  міста Горлівки Донецької області.

     "За" -

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Павловського - до Прем'єр-міністра України Кінаха  у  зв'язку з ігноруванням Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької  області  висновків  Мінекології  щодо неможливості  будівництва  автозаправної станції в місті Красилові на території, що призначена для житлового, соціальнокультурного чи побутового   призначення,   чим  порушуються  конституційні  права жителів міста на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Осташа -  Прем'єрміністра  України  Кінаха стосовно  виконання  судового рішення Жидачівського районного суду Львівської області щодо  погашення  заборгованості  із  заробітної плати працівникам Роздільського ДХП "Сірка".

     "За" -

     Рішення не прийнято.

     Оголошення.

     Відповідно до  статті Регламенту Верховної Ради України інформую про реєстрацію нової депутатської фракції "Єдність". В її складі  15  народних  депутатів  України.  Персональний  склад вам розданий.  Представляти депутатську фракцію уповноважено  народних депутатів  України  Пересунька  Сергія  Івановича  та  Салія Івана Миколайовича.

     У зв'язку з  реєстрацією  цієї  фракції  інформую  про  вихід народних   депутатів   України   зі  складу  депутатської  фракції Соціал-демократичної партії України  (об'єднаної)  Бабича  Валерія Георгійовича та Полякова Сергія Васильовича,  депутатської фракції партії  "Демократичний  союз"   Буряка   Сергія   Васильовича   та Задорожнього  Олександра Вікторовича,  депутатської групи "Трудова Україна" Білика Анатолія Григоровича, Задорожної Тетяни Андріївни, Новика   Анатолія   Матвійовича,   Омеліча   Віктора   Семеновича, Пересунька Сергія Івановича та Салія Івана Миколайовича.

     Слово для  виступу  з  заявою  надається  народному  депутату Матвієнкову. Наступний - депутат Кульчинський.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ   55,   Донецька   область).   Спасибо.  "Регионы  Украины". Мариуполь.  Уважаемые коллеги!  Я сегодня хочу к вам обратиться по вопросу, который очень сильно волнует одну из отраслей, являющуюся столпом  нашей  экономики,  основным  донором  для  поступлений  в бюджет, то есть металлургическую отрасль.

     То, что сегодня происходит на рынке металла,  то, как сегодня работает эта отрасль,  не может не вызывать опасения,  не может не вызывать    озабоченности    депутатов,    которые    представляют металлургические регионы.

     В последний год сложилась очень серьезная тенденция именно  в этой отрасли:  мы наблюдаем рост цен на энергоносители (порядка 25 процентов),  рост цен на коксующиеся угли (порядка 30  процентов), рост железнодорожных тарифов (порядка 30 процентов). В то же время наблюдается катастрофическое падение цен на металл, то, чего мы не наблюдали практически с года. Если буквально еще полгода тому назад рулон горячекатаного металла продавали за    долларов  за тонну, то сегодня его стоимость составляет порядка долларов за тонну и практически отсутствует спрос на этот вид продукции.

     В свое время мы с вами приняли очень важное решение  -  закон об эксперименте в горно-металлургической отрасли, который позволил в то время, когда отрасль находилась примерно в такой же ситуации, сделать  колоссальный  рывок вперед и вывести ее из этого прорыва. Что дал на  тот  момент  этот  закон?  Прежде  всего  мы  ушли  от бартерных  сделок  и  бартерных  операций,  мы  перешли к денежным платежам.  Металлургическая отрасль потянула за собой  шахтеров  - рударей,  она позволила,  так сказать, финансовые средства влить в экономику всей Украины.

     На сегодняшний день такова  ситуация,  которая  действительно требует  нашего  с  вами  воздействия  и  нашего  с  вами участия. Ответьте, пожалуйста, на вопрос: как может выжить металлургическое предприятие,   которое   имеет  рентабельность    процента,  90 процентов в структуре продукции - экспорт,  при этом  возврат  НДС для этих предприятий практически отсутствует?

     Поэтому, учитывая  вышеизложенное,  депутаты  - представители металлургических  отраслей  -  подготовили  новый  законопроект  о продлении   эксперимента  в  горнометаллургической  отрасли.  И  я обращаюсь к вам с просьбой завтра проголосовать за включение этого вопроса в повестку дня, чтобы мы могли поддержать отрасль, которая является  одним  из  основных   доноров,   источником   пополнения бюджетных средств.

     Сейчас мы  будем  рассматривать вопрос о бюджете,  и я думаю, что сегодня здесь будет очень много выступлений,  связанных с тем, что  не  финансируются  медицина,  образование,  не  финансируются другие социальные программы.  Все это понятно  и  естественно.  Но речь надо вести и о том, что кто-то должен думать о доходной части бюджета, кто-то должен пополнять эту доходную часть. Металлургия - именно такая отрасль,  она является сегодня базовой,  обеспечивает 45 процентов всех валютных поступлений государства. К тому же, так сказать, сателлитами еще плюс ко всему тянутся и угольная отрасль, и рудари.  Поэтому я убедительно прошу завтра поддержать включение в повестку дня этого законопроекта и проголосовать за него.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Кульчинському. Наступний - депутат Бойко.

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Прошу передати слово депутату Юхновському.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Шановні депутати! У доповіді, проголошеній від імені Народної Ради 24 серпня року,  були запропоновані три головні постанови - про заборону КПРС, про проголошення України незалежною державою, про проведення всенародного референдуму на підтвердження незалежності.  Якщо  Закон про незалежність у драматичній взаємній згоді комуністів і  демократів  був  проголосований  за  підтримки тисяч  народу  за стінами Верховної Ради,  то Закон про референдум голосувався  досить  швидко.  У  ті   дні   величезного   перелому національної    свідомості   депутатів   Верховної   Ради   вимога референдуму виглядала як єдино можливе самоствердження Закону  про незалежність.

     Слід зрозуміти,  що  в  недалекому  минулому  був  проведений всесоюзний референдум за цілісність  СРСР,  що  існувала  Верховна Рада Радянського Союзу, що Закон про незалежність зовсім легко міг бути замінений новим законом тієї ж чи  наступної  Верховної  Ради України,  що  політика  Росії,  байдуже  якої  -  комуністичної чи капіталістичної, була б спрямована на ліквідацію закону. Прикладом цього  є сьогоднішній розвиток подій.  Але ніщо не зможе статися з Українською державою, коли 92 проценти населення держави абсолютно демократично проголосували за її незалежність.  Стався акт,  якого не було за всю тисячолітню історію України - ні за князів,  ні  за гетьманів, ні за Директорії, ні в часи неволі. Проголосував народ.

     Ви пам'ятаєте,  з якою калейдоскопічною швидкістю відбувалося визнання України всіма державами світу після 1 грудня року. І коли  зараз  ми  маємо  слабку державу з незбудованою економікою і нечіткою політикою,  то  це  наша  з  вами  усіма  вина.  Одні  не зрозуміли  сили,  всесвітнього значення всенародного референдуму з 92 відсотками бажаючих мати незалежність,  і бачачи,  що  в  новій державі їх ніхто не переслідує,  не карає,  норовлять:  "А,  може, повернемо назад?" - і тим  ослабляють  ходу  народу  вперед.  Інші зрозуміли  референдум  як відкриті ворота до процвітаючої держави, яка сама по  собі  стане  такою,  про  яку  мріяли,  коли  за  неї боролися.  Наскільки ж і одні,  й інші у своїй неправоті підводять український народ!  Україну можемо створити  тільки  повсякденною, чесною  і  кваліфікованою  трудною  працею,  кожний  у  міру свого таланту.

     Відімре комунізм, відімре злодійське багатство, бо так було в історії  всіх  держав  світу,  так  буде  і  в нас.  Тож від імені Української  правиці,  від  імені  нашої  України  вітаю   вас   з наступаючим  десятилітнім  ювілеєм  великого  референдуму.  Будьте мудрі, і хай нам щастить! Дякую (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Бойку. Наступний - депутат Мельников.

     БОЙКО Б.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Прошу передати слово Георгію Філіпчуку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон на трибуні.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ ,  Чернівецька область). Шановні народні  депутати!  З  трибуни   Верховної   Ради   кілька   разів озвучувалася проблема,  що стосується Лопушнянського нафтогазового родовища в Карпатах,  яке розвідано було ще у році. Держава з бюджету  за  цей  період  витратила  понад  мільйонів доларів, проведено всі геологічні розвідки для того, щоб почалася нормальна ефективна промислова розробка нафти й газу.

     Такий варіант  сьогодні  багатьох  не влаштовує.  І тому нині замість того,  щоб розпочати  цю  роботу,  проводиться  лобіювання корпоративних  і корисливих інтересів саме щодо видачі ліцензії на розробку  Лопушнянського  нафтогазового   родовища.   Звісно,   що лобіюються  інтереси  комерційної структури,  початковий статутний фонд якої становив усього 5 тисяч гривень,  після критики  він становить нині 50 тисяч гривень,  при тому що найближчим часом для успішної промислової розробки потрібно  вже  понад    мільйонів гривень.

     Хто лобіює такий варіант?  Безперечно,  не за так, а з мудрої ініціативи голови  Чернівецької  облдержадміністрації  Бауера.  На сьогодні  вже  отримано  три  нові  автомобілі "Опель-Омега" за цю послугу.  Це,  звісно,  не в інтересах ні економічної безпеки,  ні області в цілому.

     Вже почали  без  ліцензії  будувати мінізавод у реакреаційній Карпатській зоні.  Це при тому,  що Дрогобицький і  Надвірнянський заводи завантажені всього на одну третину нині.

     Нас дивує,  що  взагалі  схема  видачі  ліцензії базується на безконкурсному варіанті,  і практично сьогодні неможливо визначити переможця, який мав би і гроші, і матеріально-технічний ресурс.

     Мене дивує,  як можна і в Кабінеті Міністрів на рівні окремих структур,  і на рівні окремих чиновників Адміністрації  Президента так  довго  споглядати  за  діями  Бауера  і його команди спритних ділків, коли справа стосується економічної безпеки держави.

     І навіть під час зустрічі  з  Президентом  у  жовтні  з  боку обласної    державної    адміністрації   зухвало   і   безграмотно проштовхували пропозиції про видачу ліцензії саме цій  комерційній структурі,    яка    не    має    ні   грошей,   ні   кадрів,   ні матеріально-технічних ресурсів.

     І тому  я  пропоную,  щоб  позиція,  яка  тут  кілька   разів озвучувалася,   нарешті   була  нормально  сприйнята  передусім  в Адміністрації Президента і на рівні Прем'єрміністра,  тому що така поведінка  голови  Чернівецької  облдержадміністрації  -  це не що інше,  як  державний  рекет  та  інформаційний  рекет,   який   не відповідає  ні інтересам людей Буковини,  ні інтересам економічної безпеки держави.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Мельнику. Наступна - депутат Семенюк.

     МЕЛЬНИКОВ О.Б.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко", партія "Зелені ХХІ століття".  Спочатку одна ремарка.  Учора тут виступав представник   ПЗУ,   який   говорив   про   доцільність   добудови Хмельницької  і  Рівненської  АЕС.  Він майже правильно виклав мою доповідь, тільки забув сказати, що ті громадські слухання, про які йшлося,  були проведені за підтримки нашої партії.  І хочу додати, що 3 грудня ми проведемо такі слухання і в Києві.

     А тепер  заява  партії  "Зелені  ХХІ  століття"   з   приводу приховування   державною   владою   істинних   причин   сяйва  над Хмельницькою АЕС.

     "7 листопада року о  6  годині  ранку  над  Хмельницькою атомною  станцією спостерігалося сяйво,  яке було помітне за сотні кілометрів.  Це  явище  спричинило  паніку  серед   населення   та поширення  пліток  про  аварію  на Хмельницькій АЕС.  Як виявилося пізніше,  відомості  про  аварію  на  ХАЕС  не  підтвердилися,   і електростанція   продовжувала   працювати  в  нормальному  режимі. Питання сяйва над Хмельницькою АЕС було розглянуто  на  терміновій оперативній  нараді  керівництвом  Хмельницької обласної державної адміністрації за участю представників відповідних служб.

     Було офіційно  повідомлено,  що   сяйво   над   ХАЕС   -   це "неординарне  природне явище,  спричинене заломленням променів під час зміщення повітряних  шарів  і  жодним  чином  не  пов'язане  з роботою  АЕС".  Подібний висновок не чим іншим,  як дезінформацією населення та приховуванням інформації про вплив атомної енергетики на довкілля,  ми не можемо вважати.  Адже насправді сяйво над ХАЕС безпосередньо  пов'язане  з  роботою   електростанції.   Причинами подібного  сяйва  є не заломлення променів при зміщенні повітряних шарів,  а  світіння  іонізованого  повітря,  тліючий   електричний розряд.

     Іонізація повітря   над  АЕС  безпосередньо  пов'язана  з  її роботою  та  спричиняється  (я  підкреслюю)   плановими   викидами радіоізотопів інертних газів з вентиляційної труби реактора. Серед цих газів є радіоактивні - аргон,  криптон та інші, більш як півтора десятка інертних газів,  які є В і Y випромінюючими. Явище іонізації   повітря,    спричинене    газоаерозольними    викидами радіонуклідів  з  вентиляційної  труби реактора,  відоме абсолютно всім професіоналам.

     У зв'язку з цим ми вважаємо,  що громадськість повинна  знати правду не лише про сяйво 7 листопада та іонізацію повітря, а й про те,  що разом з радіоізотопами через вентиляційну  трубу  виходять радіоактивні    елементи.   Ці   радіонукліди,   маючи   здатність накопичуватися в живих організмах, становлять значну небезпеку для всього живого.

     Саме цю   інформацію   сьогодні   намагається  приховати  від населення українська влада,  рятуючи міф  про  екологічну  чистоту атомної   енергетики.   Це   дозволить   у  майбутньому  нав'язати українському народу добудову нових енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС,  хоча 95 відсотків населення України насправді не підтримують нарощування потужності на атомних електростанціях.

     Громадськість має знати, що добудова ХАЕС є протизаконною, бо відсутні  висновки екологічної,  санітарно-гігієнічної та пожежної експертиз,    необхідність    яких     встановлено     українським законодавством для проектів подібного масштабу, а також те, що, за висновками  незалежних  організацій   та   незалежних   експертів, добудова    Хмельницької    та   Рівненської   АЕС   є   фінансово необгрунтованою  і   не   відповідає   стратегічним   національним інтересам  України.  На  жаль,  влада так і не зробила висновків з року".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Семенюк.  Наступний  -  депутат Москвін.

     СЕМЕНЮК В.П.   Фракція   соціалістів   "Лівий  центр".  Прошу передати   слово   Олександру   Олександровичу   Морозу,    голові Соціалістичної партії. Дякую.

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні  колеги!  Від  імені соціалістів мені доручено висловити кілька висновків за підсумками року,  що минув, після заяви фракціі 28 листопада року.

     Перше. Злочинство інститутів влади чи окремих посадовців рано чи  пізно  стає  явним.  Воно  не  може   знайти   виправдання   в суспільстві. Сьогодні суд над злочинцями творить народ. Завтра тим займеться суд першої інстанції.  Правда про вбивство Гонгадзе буде відомою. Кара за злочинства невідворотна.

     Друге. Обнародування  записів  майора  Мельниченка  не  могло підірвати авторитет України  і  стати  перешкодою  її  поступу  до демократії,  як про те заявляють представники влади чи прислужливі політики.  Навпаки,  тільки  самим,   очистившись   від   скверни, продемострувавши світу здатність об'єктивно оцінювати й виправляти суспільні деформації,  можна  розраховувати  на  його  визнання  і повагу.

     Третє. Попри  ідеологічні  розбіжності різних партій і рухів, існують вищі  цінності,  зафіксовані  в  Конституції  України,  на захист  яких  можуть стати і праві,  і центристські,  і ліві сили. Стати   разом,   щоб,   відстоюючи   засади   демократії,   основи конституційного ладу і права людини,  зберегти країну, відкрити їй перспективу.

     Ми ще і ще раз переконалися:  без  демократії  не  може  бути ефективною  економіка,  міцною  соціальна  сфера і вільним духовне життя,  без демократії не  можна  гарантувати  суверенність  нашої держави.

     Четверте. Причиною  злочинств,  джерелом  усіх  негараздів  у державі  і  суспільстві  є  узурпація  влади  та  її  неефективна, реакційна за змістом система.  Змінити систему влади,  розмежувати бізнес і владу, запровадити випробувані десятиліттями механізми їх застосування в Європі - цій потребі немає альтернативи.

     П'яте. Події   минулого   року  проявили  один  з  найбільших дефіцитів організації суспільного життя в  Україні  -  відсутність правових механізмів розв'язання політичних конфліктів.  Блокування Президентом підготовлених з цього приводу законів свідчить про те, що він не справляється з функціями гаранта дотримання Конституції, тим   самим   провокує   конфлікти,   демонструючи   страх   перед невідворотною відповідальністю за власні діяння.

     Вирішальна роль   у   створенні   таких  механізмів  належить парламенту. Практика підтверджує, що узурпація влади, використання злочинного адмінресурсу у багатьох випадках роблять безпринципними частину депутатів,  а керівництво парламенту і  деяких  фракцій  - маріонетками виконавчої влади. Це ганьба українського політикуму.

     Шосте. Спільне  завдання  партій,  що відстоюють демократію і потребу зміни системи влади,  власне,  опозиційних сил,  незалежно від  політичної  орієнтації,  -  пояснити  людям  зміст  того,  що відбувається  у  владі,  скоординувати  свої  зусилля  у  виборчій кампанії для того, щоб не дозволити в черговий раз шляхом шантажу, підкупу  і  фальсифікації  провести  до  парламенту   та   органів самоврядування  залежних  від  виконавчої  влади людей,  тим самим здійснити  задум  узурпаторів,   змінити   Конституцію,   юридично закріпити диктатуру.

     Нарешті, заява 28 листопада року, дії опозиції захистили Конституцію,  зберегли Верховну Раду  і  парламентаризм,  змістили найбільш   одіозних   посадовців,   дали   надію   свободі  слова. Суспільство прокинулося,  воно усвідомлює потребу перемін, потребу чесної  влади,  воно  стає  суб'єктом політичного життя.  Перемога демократії в таких умовах неминуча.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату   Москвіну. Наступний - депутат Попеску.

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Прошу  передати  слово народному депутату Хазану Віктору Борисовичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Хазан.

     ХАЗАН В.Б.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Партія зелених  України. Шановний  головуючий!  Шановні  народні депутати!  Хочу привернути вашу увагу до великої небезпеки,  яка загрожує і нашій  країні,  і всьому   людству.   Ця   небезпека   має  ім'я  "стійкі  органічні забруднювачі",  їх  можна  вважати  еквівалентними  радіоактивному забрудненню.  Вчені вже абсолютно точно довели,  що вони негативно впливають не тільки на здоров'я людей,  а  й  на  саму  можливість існування  майбутніх поколінь.  Саме ця інформація стала поштовхом до того,  щоб не тільки громадськість,  а й уряди  практично  всіх країн світу перейнялися цією проблемою.

     Як наслідок  цього  у  травні  цього  року  в Стокгольмі було прийнято спеціальну міжнародну Конвенцію щодо  стійких  органічних забруднювачів. Україна підписала цю конвенцію. Але минуло півроку, а ми й досі не одержали  ніяких  матеріалів  для  її  ратифікації. Водночас  ця конвенція передбачає укладення важливого міжнародного договору щодо захисту населення і навколишнього середовища від цих забруднювачів.  Механізм  цієї  конвенції  передбачає фінансування країн з перехідною  економікою,  до  яких  належить  Україна,  для поліпшення технологій,  для знешкодження органічних відходів,  які загрожують нашій країні.

     Крім того, Україна потерпає від транскордонних перенесень цих забруднювачів  з  сусідніх  країн.  Ця  конвенція  дає  можливість захистити нашу країну від цього, передаючи ці справи в Міжнародний суд.

     Я думаю,  що,  ратифікувавши цю конвенцію,  наша країна зможе зробити  значний  крок  у  напрямі  переоснащення   технологій   і входження в міжнародний механізм,  який дає надії на те,  щоб наші нащадки жили у більш безпечному світі. Тому Партія зелених України закликає  виконавчі  органи влади,  Кабінет Міністрів,  відповідні міністерства якнайшвидше передати у  Верховну  Раду  обгрунтування для ратифікації Конвенції щодо стійких органічних забруднювачів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Попеску. Наступний - депутат Оплачко.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 , Чернівецька   область).  Депутатська  група  "Солідарність". Вельмишановний Вікторе  Володимировичу!  Вельмишановні  колеги,  я хотів би привернути вашу увагу до двох проблем.  Наші колеги,  які працюють  у  бюджетному   комітеті,   мали   можливість   отримати порівняльну  таблицю  проекту  бюджету,  який  ми  сьогодні будемо обговорювати,  а завтра - голосувати.  Але,  на жаль, інші народні депутати дотепер ще не мають цієї таблиці.

     Отже, я  хотів  би  привернути  вашу увагу до таких моментів. Кабінет Міністрів порівняно з тим,  що було проголосовано в  цьому залі,  пропонує  скоротити  видатки на:  освіту - на мільйонів гривень;  охорону здоров'я - на мільйонів;  культуру -  на  79 мільйонів; силові структури (міліція, війська) - на мільйонів; проведення судової реформи - на мільйони; чорнобильські заходи

-  на    мільйонів;  поступову компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових  заощаджень  -  на    мільйонів;  фінансову підтримку   підприємств   агропромислового   комплексу  -  на  мільйони;  дорожнє будівництво  "Укравтодор"  -  на    мільйон; проведення виборів - на 10 мільйонів гривень. Шановні колеги, перш ніж голосувати і приймати  рішення,  подумайте  про  те,  як  буде виконуватися цей бюджет і як житимуть люди.

     Я хотів навести один приклад. У моєму виборчому окрузі чотири райони.  Для Сторожинецького району передбачається прямих  дотацій лише    тисячі  гривень;  на Новоселицький - тисяч;  на Глибоцький - 11,7 тисячі;  на Герцаївський - тисяч за потреби 11 мільйонів.  Я думаю,  що ці цифри засвідчують, що ситуація дуже складна,  і Комітет з питань бюджету,  і Кабінет Міністрів повинні нам сьогодні і завтра довести по кожній позиції, чому були змінені ці цифри.

     Другий момент.  Я звернувся в  Міністерство  освіти  і  науки України  щодо  надання  допомоги Герцаївському ліцею комп'ютерного класу.  І ось яку відповідь я  отримав:  "Відповідно  до  програми інформатизації      загальноосвітніх      навчальних      закладів комп'ютеризація  сільських  шкіл  на    роки  передбачено облаштування  комп'ютерними класами лише середніх загальноосвітніх навчальних  закладів  сільської  місцевості.   Питання,   яке   ви порушили,  стосується міста".  Я хочу нагадати, що місто Герца має лише дві тисячі населення і місцевого бюджету на це  не  вистачає. Тому,  якщо  немає  можливості  забезпечити  комп'ютерами районний центр, я прошу, щоб Міністерство освіти і науки розглянуло питання щодо  забезпечення  комп'ютерами  всіх  сільських загальноосвітніх шкіл мого округу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Оплачку.

     ОПЛАЧКО В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Олійнику Борису Іллічу.

     ОЛІЙНИК Б.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги,  будьякий закон лише тоді законний, коли він не суперечить,  а виростає із статті 8 Конституції. Цитую її:  "Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції  України  і  повинні  відповідати  їй".  А  стаття  13 глаголить:  "Земля,  її надра,  атмосферне повітря,  водні та інші природні  ресурси  є  об'єктами  права  власності  Українського народу".  Стаття 14 додає (цитую):  "Земля є основним національним багатством,  що перебуває під особливою охороною держави". Цебто в Основному Законі,  як не крути,  ви не знайдете й натяку на продаж землі, тим паче іноземцям.

     А тепер перечитаємо кодекс, прийнятий 25 жовтня цього року з брутальними  порушеннями  всіх  процедур  і регламентних норм,  зокрема статтю (цитую):  "Органи державної влади  та  органи  місцевого  самоврядування   здійснюють   продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам,  а також (увага!) іноземним державам".  Нарешті, стаття розписує, як продаватиметься земля іноземцям.

     Шановні колеги,  та невже ж і досі незрозуміло, що провід так форсовано пішов на всі мислимі і немислимі  порушення  Регламенту, Конституції,  фальсифікацію  голосування  не задля,  як виспівують автори,  втолення спраги селян на володіння землею,  а  лиш  задля оцих  двох статей - і   І засвідчується той факт,  що з-за бугра вже є  натяки,  що  потягнуться  не  лебеді,  а  грифи,  які заздалегідь чують поживу. Отже, заміряється продати те останнє, на чому  ще  номінально  тримається  наша  державність.  І  не  треба обдурювати  посполитих  так  званими перехідними положеннями,  які нібито забороняють переводити землю в товар до року.  Та  вже сьогодні нею торгують ізпід поли аж гай гуде.

     Ще го року Михайло Грушевський передбачив це. Цитую: "Коли поводирі,  люди,  обдаровані  довір'ям  народу,  вмішали  у   свої внутрішні справи чужоземного протектора,  щоб закріпити свої права на землі і працю визволеного народу"

     "І землею,  всім   даною,   і   сердешним   людом   торгуєте, стережіться, бо лихо вам буде", - а це вже застереження Шевченка.

     Подібні дії  уже  мають  ознаки  державної  зради.  Щоправда, зраджувати можна лише те,  що є.  Ми ж  із  вами,  шановний  Ігоре Рафаїловичу,  якого я вітаю з десятиліттям референдуму, маємо лише територію, яка поки що іменується Україною. Поки що.

     І все ж я звертаюся до Президента із закликом,  заки ще треті півні  не  співали,  повернути  цей  документ до Верховної Ради на нормальне,  з додержанням Регламенту доопрацювання з  обов'язковим вилученням  статей  і як антиконституційних.  Я за кодекс, котрий передав би селянам  у  вічне  володіння  землю,  але  проти будь-якого документа, котрий би узаконив її розпродаж іноземцям.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  час,  відведений Регламентом для оголошення  запитів  і  заяв  народних   депутатів   за   записом, вичерпано.  Відповідні  доручення згідно з заявами,  інформація та повідомлення будуть дані органам виконавчої влади.

     Переходимо до розгляду питань порядку денного на сьогодні.

     Розглядається проект  Закону  України  про  Державний  бюджет України на рік,  підготовлений Кабінетом Міністрів України на друге читання.  Доповідає Мітюков Ігор Олександрович.  А  шановним колегам  я  додатково пояснюю,  що згідно зі статтею 43 Бюджетного кодексу України  процедура  другого  читання  передбачає  доповідь міністра  фінансів  і  голови  бюджетного комітету,  і після цього постатейне голосування в другому читанні.

     Щоб не гаяти  часу  в  четвер,  коли  ми  приймаємо  рішення, рішенням  Погоджувальної  ради  було  визначено,  що  сьогодні  ми заслухаємо доповідь міністра фінансів, голови бюджетного комітету, а  завтра  першим  питанням  почнемо  розглядати  бюджет  згідно з Регламентом і Бюджетним кодексом України.

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановний  Вікторе Володимировичу!  Шановні  народні  депутати!  Уряд  22 листопада у термін,  визначений  Верховною  Радою,   вніс   законопроект   про Державний  бюджет на рік на друге читання і сподівається,  що попри всі проблеми він буде прийнятий у другому читанні завтра.

     Це є необхідною умовою продовження бюджетного  процесу.  Адже саме  в  другому  читанні мають бути затверджені основні параметри бюджету наступного року,  його  доходи,  видатки,  дефіцит,  обсяг дотацій  і  субвенцій  місцевим  бюджетам.  Це є необхідною умовою прийняття законопроекту в другому читанні.

     Кабінет Міністрів здійснив доопрацювання закону з урахуванням постанови,  якою  Верховна  Рада  схвалила  в основному висновки і пропозиції Комітету з питань бюджету. Уряд підтримав цю постанову, розуміючи,  що схвалення в основному означає доопрацювання проекту закону, виходячи із реальних обсягів збільшення прогнозу ресурсів.

     Саме на цих  засадах  реальності  бюджету  і  було  здійснено доопрацювання.   Звідси  випливає  другий  основоположний  принцип доопрацювання  -  максимальне  врахування   бюджетних   висновків, пропозицій і груп. Обмеження були тут тільки в ресурсах.

     Третім принципом було суворе слідування положенням Бюджетного кодексу.  З цими положеннями  можна  не  погоджуватися,  але  вони прийняті  Верховною  Радою,  підписані Президентом України,  і всі учасники бюджетного процесу мають їх дотримуватися.

     Таким чином,  якщо узагальнити результати  доопрацювання,  то урядом  враховано  повністю або частково в доопрацьованому проекті закону 39 пропозицій Комітету з питань бюджету,  не  враховано  27 пропозицій  переважно  через брак ресурсів або невідповідність цих пропозицій законодавству.  Із 57 доручень уряду в  доопрацьованому проекті   враховано  39  доручень,  або  майже  70  відсотків.  Не враховані лише доручення,  які ви дали  уряду,  які  пов'язані  із розробкою нормативних документів і вимагають тривалого часу і поки що знаходяться у стадії виконання.

     Отже, урядом проведена значна робота з опрацювання  бюджетних висновків  Верховної Ради та їх максимального врахування.  Основні результати цієї роботи є такими.

     Щодо ресурсів бюджету.  Підставами для доопрацювання доходної частини  бюджету  для  уряду  були фактичні надходження доходів за десять місяців цього  року.  Приведення  прогнозованого  обмінного курсу  гривні  до  долара США у відповідність до Основних напрямів грошово-кредитної політики України на рік.  Ідеться про зміну курсу з 5 гривень 75 копійок до 5 гривень 60 копійок за долар США, а також уточнення окремих макропоказників.

     З урахуванням цього пропонується зменшити  обсяг  доходів  по податку  на  додану  вартість  із  ввезених  на  територію України товарів у сумі 34 мільйони  гривень.  Збільшити  прогнозний  обсяг ввізного  мита  на  ,7  мільйона  гривень  виходячи з поточного виконання плану надходжень, а також заміни макропоказників на рік. Збільшити прогнозний обсяг прибуткового податку з громадян на 57 мільйонів гривень з урахуванням його виконання за січеньжовтень   року  та  збільшити  прогнозні  оцінки  реального  зростання грошових доходів населення.

     Врахована також пропозиція  Верховної  Ради  щодо  збільшення прогнозу  надходжень,  виходячи  з  результатів виконання доходної частини у поточному році,  а також виходячи з  уточнення  основних макроекономічних  показників:  це  рентна  плата  за  нафту  на 94 мільйони гривень; плата за газ - 22,6 мільйона гривень; дивідендів

- на ,9 мільйона гривень; 50 мільйонів від паливноенергетичного комплексу і мільйонів - заборгованість  із  сплати  дивідендів "Укртелекому"  до  держбюджету;  орендної плати - на 50 мільйонів; грошових надходжень від грошово-речових лотерей  на  20  мільйонів гривень. Це уточнення за результатами поточного року.

     Прогнозний обсяг  акцизного  збору  з  вироблених  в  Україні лікеро-горілчаних виробів збільшено  на    мільйони  гривень  з урахуванням  пропозицій  щодо його зарахування у повному обсязі до бюджету Автономної Республіки Крим.  Це збільшення грунтується  як на  результатах  виконання плану поточного року,  так і можливості безпосереднього впливу місцевих органів влади на збільшення обсягу випуску  таких  підакцизних  товарів  і відповідних надходжень від цього збору.

     Пропонується відповідно  до  бюджетних   висновків   уточнити прогнозні  обсяги  надходжень  до  спеціального  фонду  державного бюджету на рік,  збільшивши ці надходження на    мільйонів гривень,  а  саме:  додаткових  зборів  на виплату пенсій - на мільйонів гривень;  власні надходження  бюджетних  установ  -  мільйонів   гривень;   надходження   від  реалізації  надлишкового озброєння  -    мільйонів   гривень;   надходження   до   Фонду соціального захисту інвалідів - на 20 мільйонів гривень.

     Крім того,  з  урахуванням бюджетних висновків Верховної Ради пропонується  частково  реалізувати  Закон  України  про   джерела фінансування дорожнього господарства України шляхом зарахування до спеціального фонду державного бюджету 50 відсотків акцизного збору і ввізного мита на нафтопродукти та імпортовані на митну територію України засоби транспорту та шини  і  відповідно  спрямування  цих коштів   на   утримання,   будівництво,   ремонт  і  реконструкцію автомобільних доріг.  Це дає додатково  до  потреби  56  мільйонів гривень.

     Комітетом з  питань  бюджету пропонується підвищити цю планку до 65 відсотків,  але для цього потрібний додатковий ресурс у  мільйонів  гривень.  Уряд  у цілому підтримує такий норматив,  але треба вишукати  при  підготовці  до  третього  читання  відповідні додаткові ресурси.

     Перенести зарахування  з  спеціального  фонду  до  загального фонду  державного  бюджету  відрахувань  від  плати   за   транзит природного  газу  через  територію  України,  передбачивши цільове спрямування цих коштів на фінансування пільг і субсидій  населенню згідно зі статтею 34 проекту бюджету.

     Багато нарікань  сьогодні  існує  до  цього  механізму,  який фіксує ці доходи у спеціальному  фонді.  Ми  вважаємо  за  можливе погодитися з пропозицією про переведення у загальний фонд.

     Водночас результати    опрацювання    засвідчили   недостатню вмотивованість   ряду   пропозицій.   Зокрема,    це    стосується необгрунтованості  збільшення  надходжень  по  податку на прибуток підприємств  на    мільйонів  гривень.  Я  хочу  нагадати,   що прийнятий  Закон  про  оподаткування прибутку,  який продовжує дію пільги,  пов'язану  із   інвестуванням   будівництва   житла   для військовослужбовців.   І   це   надає   нам  можливість  врахувати відповідну пропозицію.  Необгрунтованими також,  на думку уряду, є збільшення   прогнозу  збору  за  спеціальне  використання  водних ресурсів   та   збору   за   користування   водами   для    потреб гідроенергетики  і  водного  транспорту  на мільйонів.  Ми вже зараз бачимо,  що енергетика не витримає такого  рівня  збільшення платежів у наступному році.

     У доопрацьованому   проекті   закону   враховані  зміни,  які відбулися у взаємовідносинах  державного  бюджету  з  Національним банком на наступний рік. Внаслідок нижчого, ніж очікувалось, рівня інфляції в    році  суттєво  зменшилась  доходність  державних цінних  паперів,  власником  яких  є Національний банк України,  а отже,  і обсяги його кошторисних доходів у році.  Це зумовило вилучення  із  доходної частини надходжень перевищення доходів над видатками Національного банку,  які раніше передбачались  на  суму мільйонів гривень. Паралельно відбулося скорочення платежів на користь Національного банку на суму   мільйонів  гривень.  Крім того,  Комітет  з  питань  бюджету запропонував вилучити статтю 42 проекту   закону,   яка    передбачає    взаємне    списання    та реструктуризацію   бюджетних   заборгованостей   з  відшкодуванням податку на додану вартість платникам податків.

     Не підтримана  також  пропозиція  щодо  вилучення  статті  43 проекту закону, де передбачено, що відшкодування податку на додану вартість  здійснюється  лише  за  фактом  надходження  коштів  від нерезидентів.  Уряд  поки що не може погодитися з пропозиціями про вилучення цих  статей.  Ми  пропонуємо  їх  додатково  обговорити. Йдеться   про   комплекс   заходів,   який  дасть  нам  можливість гарантовано  в   наступному   році   вирішити   проблему   повного відшкодування податку на додану вартість,  і тому ми пропонуємо ці статті перенести на обговорення  на  третє  читання.  Загалом  усі пропозиції  відповідають  положенням  бюджетного  кодексу України. Якщо йдеться про включення до складу спеціального фонду державного бюджету  фонду  соціального  страхування  у  зв'язку  з тимчасовою втратою  працездатності,  фонду   загальнодержавного   соціального страхування  на  випадок  безробіття,  а  також  фонду соціального страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних захворювань.

     Загалом ці   пропозиції  відповідають  положенням  Бюджетного кодексу,  але  оскільки  згідно  з  чинним  законодавством   кошти цільових  страхових  фондів  не  включаються  до складу державного бюджету,  а управління цими  фондами  здійснюється  на  паритетній основі    державою   та   представниками   суб'єктів   соціального страхування,  уряд   вважає,   що   внесення   змін   до   чинного законодавства  з  цього  питання  має  вирішуватися  на паритетних засадах.

     Таким чином,  якщо узагальнити всі зміни,  які уряд вніс  при підготовці  доходної  частини  проекту  бюджету,  ми  виходимо  на збільшення прогнозного показника доходів проекту зведеного бюджету на мільйонів гривень.

     Щодо дефіциту бюджету. Для забезпечення поступового зменшення державного боргу України ми вважаємо  за  необхідне  не  змінювати загальний  розмір дефіциту державного бюджету на рік,  який у проекті Державного бюджету, поданому на розгляд Верховній Раді

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  Ігоре Олександровичу, скільки вам треба часу?  На  засіданні  Погоджувальної  ради  ми визначилися - до 30 хвилин.

     МІТЮКОВ І.О. Мені треба 30 хвилин.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Уряд категорично не може  погодитися  з пропозицією  Верховної  Ради  України  щодо  додаткового залучення внутрішніх запозичень на суму 3,3 мільярда гривень  без  будь-яких обгрунтувань  реальних  можливостей  здійснення  таких операцій на внутрішньому  ринку  капіталу.  Це  зумовлює  збільшення   розміру дефіциту  державного  бюджету  до  7,8  мільярда гривень,  або 3,1 відсотка  валового  внутрішнього  продукту  (максимально  можливий показник - це 1,7 відсотка валового продукту). Недоцільним є також включення надходжень від приватизації державного майна  до  складу доходів  державного бюджету.  Вчора нам вдалося переконати в цьому членів бюджетного комітету.

     Щодо уточнення видатків проекту Державного  бюджету  на  рік.   У  процесі  доопрацювання  проекту  ми  знайшли  можливість скоротити видатки загального фонду проекту  Державного  бюджету  в порівнянних  умовах  у  цілому на 1 мільярд мільйонів гривень. Які ж видатки пропонується скоротити?

     Передусім на обслуговування  державного  боргу.  Загальне  їх скорочення  -    мільйони  гривень.  Це    мільйонів гривень скорочення боргу у зв'язку  з  перерахуванням  його  на  уточнений прогнозний  курс  гривні;  встановлення  більш низького фактичного рівня  інфляції  і  відповідне  зниження   рівня   доходності   за процентними  облігаціями внутрішньої державної позики дає економію в   мільйонів  гривень;  перенесення  частини  витрат  на  фонд управління державним зовнішнім боргом,  у розділ фінансування, дає ще мільйонів гривень.

     На   мільйонів  гривень   пропонується   скоротити   обсяг фінансування   виплати   пенсій   військовослужбовцям   та  особам начальницького і рядового складу з урахуванням зменшення фактичних видатків  на  ці цілі в поточному році.  У цілому на мільйонів гривень пропонується скоротити видатки у  зв'язку  з  перенесенням частини  видатків  на  розмежування  пенсій до спеціального фонду, збільшенням прогнозних показників  додаткових  зборів  на  виплату пенсій та уточненням розмежування пенсій.

     Хочу запевнити,  що  скорочення видатків на пенсійні програми жодним  чином  не  спричинить  невиплати  пенсій.  Це   об'єктивне скорочення,   підтверджене   конкретними   розрахунками.   Загалом додаткові  бюджетні  ресурси  за  рахунок  збільшення  доходів  та зменшення   видатків   пропонується   розподілити   з  урахуванням пропозицій Верховної Ради таким чином:  мільйонів гривень - на запровадження  у  повному обсязі з 1 вересня наступного року вимог абзаців восьмого,  дев'ятого,  десятого пункту 1 статті 57  Закону України  про  освіту.  Це  дасть  можливість  вирішити  нарешті цю складну проблему.  Також хочу запевнити,  що весь обсяг збільшення заробітної   плати  освітянам  забезпечений  реальними  бюджетними ресурсами. Учора мною був підписаний лист профільного комітету, де викладено  розрахунки  і  чітко  показано,  що  повне фінансування заробітної плати освітянам, передбачене у бюджеті наступного року, не зумовить ніяких скорочень видатків сфері освіти.

     Додатково на мільйонів гривень можна збільшити видатки на соціальні   виплати   громадянам,   які   постраждали    внаслідок Чорнобильської    катастрофи,    в   тому   числі   на   погашення заборгованості з таких виплат.  Тут ми практично повністю  досягли порозуміння з профільним комітетом та громадськими організаціями.

     Пропонується   мільйонів  гривень  додатково  виділити  на вугільну промисловість.  Це той  мінімум,  який  уряд  може  зараз реально врахувати.  Ми готові до подальшого збільшення видатків на цю галузь і разом працювати  з  Верховною  Радою  щодо  розширення податкової бази.

     Пропонується передбачити  додатково  мільйонів гривень на передачу  фінансування  з  державного  бюджету  таких  підрозділів Міністерства   внутрішніх   справ,  як  дорожньопатрульна  служба, приймальникирозподільники  для   неповнолітніх,   адреснодовідкові бюро,  підрозділи  професійної  пожежної  охорони для відповідного збільшення  видатків  з  державного  бюджету  на  зазначені  цілі; додатково  -  50 мільйонів гривень на поточні видатки Міністерству внутрішніх справ;  20 мільйонів - на проведення місцевих  виборів; 15,7   мільйона  -  Державному  департаменту  з  питань  виконання покарань.

     На ,8  мільйона  гривень  пропонується  збільшити  видатки бюджету Автономної Республіки Крим для  забезпечення  регіональних програм  соціально-економічного  розвитку  автономії  і досягнення таким чином умов міжбюджетних  відносин,  визначених  Конституцією Автономної  Республіки  Крим з показником нульового обсягу дотації вирівнювання.

     Усі ці збільшення окремих показників здійснено відповідно  до висновків,  а  також  пропозицій  фракцій  і  груп  Верховної Ради України до проекту бюджету.

     Важливим інструментом  реалізації  державної  економічної   і соціальної   політики   є   державні   централізовані   капітальні вкладення.  Пропозиції щодо їх розподілу подані разом із  проектом Закону України про Державний бюджет України на рік.  Нагадаю, що загальний обсяг капітальних вкладень,  визначений  у  сумі  мільйонів  гривень,  що розподілені за трьома основними напрямами: будівництво  об'єктів   загальнодержавного   значення,   вирішення проблем    регіонів,    підтримка   реалізації   проектів   шляхом відшкодування   частини   відсоткових   ставок   за   банківськими кредитами.

     На основі цих напрямів уряд готовий спільно з Верховною Радою сформувати  відповідні  додатки  для  забезпечення  прозорого   та об'єктивного  розподілу  капітальних  вкладень.  За обгрунтованими поданнями  головних  розпорядників  бюджетних  коштів   державного бюджету  в  допрацьованому  варіанті  проекту  бюджету на рік враховані пропозиції щодо перерозподілу  видатків  між  бюджетними програмами в межах їх загального обсягу.

     Крім того,  пропонується  врахувати такі пропозиції Верховної Ради: включити в проект бюджету статтю щодо забезпечення в повному обсязі проведення видатків на закупівлю інсулінів, на забезпечення лікування онкологічних хворих та хворих на  туберкульоз,  включити статтю  щодо  надання  фінансової  підтримки  з державного бюджету виключно дитячим виданням та газеті "Кримська світлиця".

     Щодо міжбюджетних   відносин.   При   доопрацюванні   проекту Державного  бюджету  на  рік збільшено питому вагу загального фонду місцевих бюджетів до 40,5 відсотка у зведеному  бюджеті.  Це найбільший показник, який розглядався у Верховній Раді.

     Це досягнуто  завдяки  урахуванню  видатків  на  забезпечення реалізації положень восьмого, дев'ятого та десятого абзаців пункту 1 статті 57 Закону України про освіту з 1 вересня наступного року, переведенню на фінансування з міських бюджетів  утримання  міських фінансових органів,  урахуванню пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо обмеження  темпів  росту  прогнозних показників доходів бюджетів міст і районів на рік порівняно з відповідними фактичними показниками року не більш як  на  відсотків.  Це,  до речі,  відповідь тим народним депутатам,  яких турбує  доля  так  званих  депресивних  регіонів.  Дякуючи  такому підходу,  депресивні  регіони  додатково  отримають  більш  як  50 мільйонів  централізованих  дотацій  чи  субвенцій  з   державного бюджету.

     При доопрацюванні  проекту  Державного  бюджету  на  рік передбачено додатково видатки державного бюджету  на  забезпечення функціонування  окремих  служб  Міністерства  внутрішніх  справ та підрозділів  професійної  пожежної  охорони,  які  в  цьому   році утримуються за рахунок місцевих бюджетів.

     Разом з  тим,  до  законодавчого  врегулювання,  розмежування видатків між бюджетами на функціонування органів внутрішніх  справ пропонується  надати  право  Верховній  Раді Автономної Республіки Крим,  місцевим  радам  здійснювати  видатки  на  їх  утримання  з відповідних місцевих бюджетів. Це забезпечить остаточне врахування положень Бюджетного кодексу.

     Пропонується підтримати також пропозицію Верховної Ради  щодо запровадження  порядку вилучення з місцевих бюджетів до державного бюджету коштів,  що спрямовуються на видатки,  які  відповідно  до Бюджетного   кодексу   мають   здійснюватися   з   іншого  бюджету (спеціальна стаття проекту Закону про Державний бюджет).

     Крім того,  для врахування  особливостей  формування  бюджету Автономної Республіки Крим згідно зі статтею 67 Бюджетного кодексу планується  забезпечити  збалансованість  цього   бюджету   шляхом зарахування   до   нього   у  повному  обсязі  акцизного  збору  з вітчизняних  товарів.  Визначення  міжбюджетних  трансфертів   вже затверджені  Постановою  Кабінету Міністрів за номером від 22 листопада поточного року.

     Шановні народні депутати,  окремої дискусії потребує  питання щодо  статті  48  законопроекту  про бюджет,  яку Комітет з питань бюджету пропонує  вилучити.  Ми  пропонуємо  розгляд  цієї  статті перенести  на  третє  читання,  провівши  її детальне обговорення, визначивши  як  принцип,  що  положення  цієї  статті  не  повинні погіршувати  умови  надання  пільг і субсидій тим,  на кого її дія поширюється.  Краще,  якщо вона буде ці умови  покращувати,  і  ми готові  опрацьовувати  це  питання  разом  з  вами.  Насамперед це стосується забезпечення транспортного обслуговування інвалідів.

     Ряд інших видатків, на нашу думку, потребує уточнення. Але це може  бути  зроблено  разом  з  вами  під  час  розгляду проекту в третьому  читанні  та   вишукування   додаткових   надходжень   до державного бюджету.

     Шановні народні   депутати,   я  детально  доповів,  що  було враховано нами при доопрацюванні проекту Державного  бюджету  року  до  другого  читання.  Ми  прагнули  не  припуститися жодної помилки. Ми проаналізували пропозиції фракцій і груп для того, щоб урахувати  ті  з них,  які підтримуються більшістю.  Між позиціями уряду і бюджетного комітету немає розбіжностей  щодо  необхідності збільшення видатків на ряд важливих державних програм.

     Принципова різниця   полягає   у   визначенні   джерел  цього збільшення.  Пропозиції Комітету з питань бюджету грунтувалися  на тому,  що  ресурси  бюджету  необхідно  збільшити  загалом  на 6,5 мільярда гривень,  з яких 3,3 мільярда  гривень  -  це  збільшення дефіциту  бюджету  за рахунок емісійних коштів Національного банку України.  Уряд не підтримав ідеї збільшення  дефіциту  за  рахунок емісії.  Це був би безвідповідальний крок, який не лише суперечить законодавству,  але і привів би до порушення макроекономічних умов розвитку  економіки,  який  збільшив би інфляцію мінімум у півтора раза і зменшив би реальні доходи населення.  Це не той шлях,  яким повинна йти Україна. Збільшення на 3,3 мільярда гривень запозичень означатиме збільшення на цю ж суму обсягу державного боргу, який у наступні  роки  необхідно буде обслуговувати й погашати за рахунок зменшення тих же соціальних видатків.

     Іншу частину ресурсів комітет пропонує сформувати за  рахунок збільшення доходів бюджету на суму 3,2 мільярда гривень.  Проте не буде наведено аргументів щодо реальності цих ресурсів.  Комітет не врахував   жодних   зауважень   уряду,   які  були  йому  офіційно направлені,  а згідно з Бюджетним кодексом він був зобов'язаний це зробити, оскільки за виконання бюджету буде відповідати уряд. Тому уряд не міг врахувати пропозицію про  таке  збільшення  доходів  у повному обсязі.

     Для обгрунтування такої позиції наведу лише декілька цифр.  У поданому на друге читання проекті бюджету доходи зведеного бюджету визначені  в  сумі  58  мільярдів  гривень,  або 23,6 відсотка від валового продукту нашої країни,  при  тому  що  в  поточному  році перерозподіл буде становити 23,3 відсотка ВВП.  При середньорічній прогнозній інфляції у наступному році у 9 відсотків і реальному її зростанні,   яке  ми  дуже  оптимістично  визначаємо  на  рівні  6 відсотків,  в урядовому проекті передбачено,  що  проти  плану  на поточний  рік  доходи  бюджету  зростуть на 23,7 відсотка,  в тому числі надходження від прибуткового податку з громадян зростуть  на 43  відсотки;  від  податку  на  прибуток  - на 37 відсотків;  від податку  на  додану  вартість  -  на  19  відсотків  проти  обсягу надходжень,  очікуваного  в  поточному році.  Про яке ще додаткове збільшення  доходної  частини  і  за  рахунок  яких  джерел  можна говорити?   Дай   нам,   Боже,   виконати  ці  планові  показники. Подивіться,  що робить зараз  наш  сусід  -  Росія!  Там  під  час розгляду   проекту   бюджету   в   третьому  читанні  переглядають економічні  прогнози  на  наступний  рік,   проводять   скорочення видатків. Давайте ж реалістично дивитися на ці речі.

     Виникає питання  до  тих,  хто  вимагає подальшого збільшення доходів. За рахунок чого? За рахунок збільшення податкового тиску? Чи за рахунок емісії,  яка в наступному році обернеться соціальною заборгованістю? Для уряду такі шляхи є неприйнятними. Уряд не може погодитися  на  збільшення  видатків,  які не будуть забезпечені в наступному році.  Реальні пропозиції щодо збільшення доходів  уряд уже   врахував  при  доопрацюванні  проекту  до  другого  читання. Подальше збільшення видатків можливе лише  за  рахунок  розширення податкової  бази,  прийняття тих проектів законів,  що були подані разом з проектом бюджету у вересні.

     Виходячи з цього,  Кабінет Міністрів пропонує прийняти проект Закону України про Державний бюджет на рік у другому читанні, як  це  передбачено  Бюджетним  кодексом,  насамперед  затвердивши показники  доходів,  видатків,  дефіциту  і весь блок міжбюджетних відносин.  Розгляд статей, які, як показали попередні консультації з фракціями й комітетами,  можуть викликати дискусію, перенести на третє читання і доопрацювати  їх  спільно  з  Комітетом  з  питань бюджету.

     Якщо за  цей  час будуть прийняті рішення,  які дозволять нам реально збільшити доходи,  то ми  змогли  б  доповнити  відповідні статті проекту,  щоб спрямувати ці доходи на програми,  які будуть нами визначені. Ніяких інших рішень у цій ситуації, на переконання уряду,   прийняти   неможливо.  Будь  яка  затримка  з  прийняттям реального проекту бюджету  в  другому  читанні  зумовить  затримку складання   місцевих   бюджетів,  не  дасть  можливості  своєчасно розпочати  фінансування  в  першому  кварталі  тих  видатків,  які сьогодні пропонуються народними депутатами.

     Просимо підтримати  пропозицію уряду і прийняти проект Закону України про Державний  бюджет  на    рік  у  другому  читанні, визначивши    пріоритетні   позиції,   фінансування   яких   треба збільшувати  при  доопрацюванні  проекту  до   третього   читання. Насамперед   це   охорона   здоров'я,  освіта,  соціальний  захист інвалідів, вугільна промисловість і дорожній фонд.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!    (Шум    у    залі).    Ігоре Олександровичу!  Запитання. Десять хвилин. Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка, список. Народний депутат Вінський. Наступна

- депутат Вітренко.

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Прошу  передати  слово  депутату Покотило.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Дякую.  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Ваше ставлення  до  галузі  культури  бажає  бути кращим.  При  доопрацюванні  проекту  бюджету,  який  ми  отримали сьогодні,  ви абсолютно не врахували пропозиції Комітету з  питань культури  і духовності та нашої фракції Соціалістичної партії щодо фінансування архівної справи.

     Державний архів   потрібно   рятувати.    Умови    зберігання документів  на  сьогодні  жахливі.  Це  може  призвести  до втрати важливих історичних документів.

     Ігоре Олександровичу,  скажіть,  будь ласка,  чому ви і  ваше відомство  так  зневажливо  ставитесь  до історії держави Україна, сприяючи її  знищенню  в  питанні,  що  стосується  саме  архівної справи? Чому не фінансується вона на належному рівні?

     Дякую за відповідь.

     МІТЮКОВ І.О.  У  нас  є  два  шляхи  вирішення цієї проблеми. Насамперед це перерозподіл внутрішніх ресурсів,  які сьогодні є по Міністерству культури.  Ми додали додатково ще 7 мільйонів гривень видатків, їх можна буде розподілити на вказані цілі.

     Крім того,  дійсно,  ви праві,  архів  у  нас  знаходиться  в ненайкращому    технічному    стані.   При   розподілі   державних централізованих  капітальних  вкладень   ми   можемо   передбачити відповідні видатки.  Я доповідав, що ми будемо разом з вами робити цей розподіл.  І в цілому я підтримую вашу пропозицію і обіцяю, що при  доопрацюванні на третє читання по позиції "Архівна справа" ми будемо збільшувати фінансування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вітренко.  Наступний  -  депутат Журавський.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 , Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Нагадаю вам, що згідно з постановою Верховної Ради  України  від  7  червня    року  ви зобов'язані  в  проекті  Державного  бюджету передбачити кошти для безкоштовного забезпечення населення лічильниками всіх  видів  для того,  щоб  стимулювати  нормальну роботу комунальних підприємств, даючи їм дотацію,  і для того,  щоб дотувати  ті  сім'ї,  сукупний доход яких нижчий сукупного прожиткового мінімуму сім'ї.  Це норма постанови.

     Скажіть, будь ласка,  скільки коштів у бюджеті передбачено на виконання цієї постанови? Це і конституційна норма, до речі.

     МІТЮКОВ І.О. Що стосується лічильників, то крім тих незначних коштів,  які  сьогодні  нами  пропонується  виділити  -   декілька десятків  мільйонів - на програму енергозбереження,  ми пропонуємо включити у відповідну статтю проекту Закону про  Державний  бюджет право  головних  розпорядників бюджетних коштів переводити частину фінансування з поточних видатків у капітальні  видатки  для  того, щоб,  наприклад,  школа, лікарня чи якийсь інший бюджетний заклад, маючи  на   меті   зекономити   бюджетні   кошти   на   споживання енергоносіїв,  мали  самостійно  прийняти рішення про придбання та встановлення лічильників і за рахунок економії  в  цілому  на  рік витратити меншу частину коштів на вказані цілі.

     Що стосується  населення,  то  ми зробили один крок,  але,  я думаю,  він досить суттєвий.  У цьому році пільги  і  субсидії  по енергоспоживанню  фінансуються з так званого спеціального фонду за рахунок надходжень від "Нафтогазу" України.  Якщо  цих  надходжень немає, то відповідно не фінансуються відповідні пільги і субсидії. Тому  сьогодні  ми  маємо  виконання  цього  показника  на   рівні приблизно  70  відсотків  від  нарахованих фактичних видатків.  Ми запропонували в  наступному  році  перевести  це  фінансування  до загального  фонду,  і ця сума - 2 мільярди мільйонів гривень - буде гарантовано забезпечена фінансуванням  у  бюджеті  наступного року.  Хоча  в  повному обсязі профінансувати потреби,  про які ви кажете, поки що державний бюджет не може.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.  Наступний  -депутат Кульчинський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України, фракція "Регіони України". Шановний доповідачу! У мене до вас три запитання. Перше запитання: чи передбачені в бюджеті кошти і в якому розмірі для повернення боргів по ПДВ?  Друге  запитання: наскільки   враховані  інтереси  правоохоронних  органів,  зокрема Міністерства  внутрішніх  справ,  освітян  і  працівників  охорони здоров'я у документі, який ви представляєте? І третє запитання: як ви ставитеся до проекту постанови (автори  -  шановні  Богатирьов, Матвієнков  і  Коновалюк,  члени  нашої фракції) щодо відхилення і відправлення на повторне друге читання проекту Державного  бюджету на    рік?  Проект постанови зареєстровано і внесено в сесійну залу.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Що стосується  податку  на додану  вартість,  то  я  хочу  привернути вашу увагу,  що прогноз надходжень по податку на  додану  вартість  порівняно  з  поточним роком  збільшено лише на 7 відсотків,  тобто це навіть менше,  ніж темп інфляції.  Ми не даємо приросту доходу по цьому виду податку. Чому?  Тому  що,  за  нашими  розрахунками,  не менше 1,5 мільярда гривень повинно піти з надходжень від податку на  додану  вартість на  відшкодування  цього  податку  в наступному році.  Ми плануємо вийти на  загальний  показник  заборгованості  на  кінець  року  в розмірі не більше 2 мільярдів гривень.  Це ми робимо для того, щоб мати можливість гарантовано  вирішити  цю  проблему  в  наступному році.  Я  думаю,  що  під  час  підготовки  до третього читання ми повинні повністю опрацювати комплекс заходів, про які я казав, щоб знайти вирішення проблеми по податку на додану вартість.

     Що стосується   правоохоронних  органів,  закладів  освіти  і охорони здоров'я,  то я говорив про те,  що ми плануємо  додатково виділити    мільйонів  Міністерству внутрішніх справ,  незначні кошти  -  прокуратурі,  СБУ,  буквально  уточнення   по   декілька мільйонів.  Крім  того,  ми  пропонуємо зберегти у наступному році право  на  фінансування  підрозділів  внутрішніх  справ   з   двох бюджетів, це буде додатково значна сума доходів. На цьому етапі це максимум того, що ми могли врахувати.

     По освіті  головне,  серйозне  рішення  -   це   фінансування восьмого,  дев'ятого,  десятого  абзаців  частини першої статті 57 Закону про освіту з 1 вересня.  Додатково виділено    мільйонів гривень   і  повністю,  я  ще  раз  підтверджую,  обраховано  фонд заробітної  плати  по  освіті  з   урахуванням   вже   здійсненого підвищення заробітної плати на 15 відсотків освітянам.  Тут ніяких проблем не повинно бути.

     Стосовно галузі охорони здоров'я,  то,  крім тих позицій, про які ми сказали - повне фінансування з державного бюджету лікування онкозахворювань,  туберкульозу,  придбання інсулінів, ми відкрили, поки що тільки відкрили, новий рядок - "Придбання високовартісного обладнання  вітчизняного  виробництва"  -  і  передбачили  там  15 мільйонів.  Реальна потреба - мільйонів для того, щоб протягом року  оснастити  насамперед  сільські  школи,  сучасним   медичним обладнанням  вітчизняного  виробництва.  Тут,  на  нашу думку,  ще необхідно серйозно попрацювати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Кульчинський.   Наступний   - депутат Драголюнцев.

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.   Прошу  передати  слово  депутату  Михайлу Ратушному. Не дадуть сьогодні мені слово сказати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ  ,  Тернопільська  область).  Дякую. Міжфракційне об'єднання "Наша Україна".  Ігоре Олександровичу, два коротеньких запитання.  У бюджетах минулих років і в рішеннях, які приймалися комітетами Верховної Ради, окремим розпорядником коштів завжди  було  Головне  управління  розвідки  Міністерства  оборони України.   Цього  року  не  визначено  розпорядником  коштів.  Для прикладу вам інформація: зростання на ці потреби в контексті

     МІТЮКОВ І.О.  Я знаю цю інформацію і готовий дати  відповідь. Не  думаю,  що  це питання треба обговорювати в такому режимі.  Ми вирішимо питання, яке ставить Головне управління розвідки.

     РАТУШНИЙ М.Я.  Добре.  І  друге  коротеньке  запитання   щодо сумнозвісних додатків номер 8.

     Ми чули  тут про те,  що кошти йдуть на дахи в округ депутата Супрун.   Для   прикладу,    в    Тернопільській    області    всі капіталовкладення  завдяки діяльності заступника голови бюджетного комітету  Шуфрича  йдуть  на  спорудження  каналізації  в   окрузі депутата  Шиллера.  Начебто  немає  потреб  в інфекційних лікарень Тернополя, в бібліотек. Отакий вузький лобізм бюджетного комітету.

     Чи збирається уряд нарешті покласти цьому край,  чи для  того потрібно рішення Верховної Ради, щоб бюджетний комітет не займався таким своїм  вузькопартійним  "дерибаном"  бюджету  на  фазі  його розробки?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.  Я  думаю,  що  бюджетний комітет зробив помилку,  намагаючись повністю розподілити всі суми капітальних  вкладень,  не  визначивши  насамперед  принципи цього розподілу.

     На цьому етапі уряд пропонує визначити  три  головні  напрями використання   капітальних   вкладень:  загальнодержавні  проекти, інфраструктурні регіональні проекти і підтримка відсоткової ставки по  промислових  проектах,  які  вимагають додаткового фінансового ресурсу.

     Ми пропонуємо суму, яка сьогодні є, розділити між державним і місцевими  бюджетами  в  тій  самій пропорції,  яка є у зведеному. Тобто 40 відсотків віддати регіонам.  А після того  визначити,  за яким  принципом  це  буде  розподілено  між  регіонами,  і під час підготовки до третього читання уряд і  Верховна  Рада  (фракції  і комітети)   повинні   разом  сформувати  цей  перелік  капітальних вкладень.

     Решта -   це   централізовані    капітальні    вкладення    у суднобудування,   літакобудування,  наші  пріоритетні  програми  в енергетиці, металургійному комплексі, вугільній промисловості, про які багато розмов іде.

     Тобто ми  робимо,  домовляємось  в  принципі,  а  потім разом розподіляємо ці кошти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Драголюнцев.

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Александровской.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Ігоре Олександровичу!  Я наполягаю,  щоб  у  повному  обсязі  було передбачено   в  бюджеті  фінансування  заходів  Кабміну  України, пов'язаних з реалізацією постанови Верховної Ради  України  від  7 червня цього року.

     Речь идет  о  финансировании  всех  мероприятий,  связанных с реструктуризацией и отсрочкой долга  по  коммунальным  платежам  и рядом других мероприятий, которые изложены в этом постановлении.

     И второе.   Прошу   вас  включити  до  статті,  яка  визначає надходження до  спеціального  фонду  Державного  бюджету  України, пункт   такого   змісту:   "50  відсотків  коштів,  одержаних  від застосування передбачених законодавством  економічних  санкцій  за неефективне використання паливноенергетичних ресурсів до суб'єктів господарювання,  направляти в бюджети Автономної Республіки  Крим, областей,  міст  Києва  і Севастополя",  - бо там ці кошти повинні використовуватися.

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується другої пропозиції.  Ми готові  її розглянути і доопрацювати.  Я зараз не можу відразу підтримати її, але заперечень принципових у мене немає.  Ми  опрацюємо  і  можемо включити.

     Що стосується  боргів по комунальних платежах.  Позиція уряду полягає в тому,  що списувати зараз ми не маємо морального  права. Мова йде про відтермінування і реструктуризацію. Але сьогодні наша головна проблема  -  це  забезпечення  регуляторного  фінансування нашого   комунального   господарства   (насамперед  по  пільгах  і субсидіях),  там,  де є проблема.  Ми спеціально для  такого  роду платежів  передбачили  приблизно мільйонів гривень незв'язаних фінансових ресурсів з державного бюджету для прямого  фінансування пільг  і  субсидій  по  комунальному  господарству.  Це  дасть нам можливість суттєво покращити ситуацію  в  наступному  році.  І  як мінімум  гарантовано  виплатити  все  те,  що  буде  нараховано по пільгах і субсидіях нашому населенню.  А населення  частину  своїх платежів повинно брати на себе.

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради

     України ГАВРИШ С.Б.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Олександровичу.  Ви вичерпали свій час для доповіді. Прошу сідати.

     Слово для співдоповіді надається голові профільного  комітету Олександру   Валентиновичу   Турчинову.   Десять   хвилин.  Прошу, Олександре Валентиновичу.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановні  народні  депутати! Відповідно  до постанови Верховної Ради від 15 листопада року Кабінету Міністрів були передані бюджетні висновки Верховної  Ради для  підготовки проекту Закону про Державний бюджет на рік до другого читання.

     Нагадаю, що  в  постанові  доручалось  уряду  при  підготовці законопроекту   до   другого  читання  забезпечити  збільшення  до мінімально  необхідних  потреб  фінансування  установ  і  закладів освіти та охорони здоров'я,  Збройних Сил України,  правоохоронних структур тощо.  На виконання положень Бюджетного  кодексу  України уряд зобов'язаний був доопрацювати до другого читання законопроект відповідно до бюджетних висновків,  схвалення  яких  є  свідченням прийняття законопроекту в першому читанні.

     Скажу відверто,  з  тим,  що подав до другого читання Кабінет Міністрів України,  з рядом доповнень та поправок до законопроекту наш  комітет  не  погодився,  і  вважаю,  що  навряд чи погодиться більшість  народних  депутатів.  Слід  відмітити,  що  за   формою матеріали  для  розгляду  законопроекту  Верховною Радою подані на порушення статті 42 Бюджетного  кодексу  України.  Тобто  уряд  не подав   обгрунтованих   пояснень   щодо   неврахування   більшості пропозицій народних депутатів.

     Тепер коротко по суті основних проблемних питань поданого  на друге читання проекту бюджету.

     Щодо макропоказників і їх врахування у проекті бюджету.  Уряд змінив середньорічний курс гривні за один долар США з 5,75 до  5,6 та  запропонував  збільшити  обсяг імпорту на 2,3 мільярда доларів США.  Таким чином,  уряд мав формальне  право  уточнити  показники доходної частини проекту бюджету.

     Тепер про   коректність   самих   розрахунків  по  доходах  і правомірність їх відображення у  додатку  номер  1  законопроекту. Запропоноване  досить  суттєве збільшення імпорту на 10,8 відсотка сприяло,  з одного боку,  уточненню обсягу ввізного  мита  -  плюс ,7  мільйона  гривень.  У  той  же  час  додаткове  ввезення на територію України  імпортних  товарів  призвело,  за  розрахунками Міністерства фінансів,  до зменшення ПДВ на 34 мільйони гривень, а обсяг акцизного збору залишився без змін. Виникає питання: який це імпорт  і  хто  його  буде  завозити,  якщо це призводить до втрат надходжень до бюджету?

     За нашими підрахунками,  додаткове ввезення імпортних товарів на територію України з урахуванням середньорічного курсу гривні до долара США 5,6 має сприяти додатковим надходженням у сумі не  менш як мільйонів гривень.

     Наступне. Уряд  у публічній полеміці з нашим комітетом ставив під сумнів запропоновану ним же суму надходжень від приватизації в обсязі  5,8  мільярда гривень.  Ми погодилися з таким сумнівом,  і було дано відповідне доручення Кабінету  Міністрів  уточнити  суму цих  надходжень.  Однак до другого читання уряд знову запропонував зазначену суму надходжень від приватизації.  Кабінет  Міністрів  у порушення  статті 29 Бюджетного кодексу знову не включив у доходну частину  надходження  від  приватизації,  а  наполегливо  пропонує спрямувати 5,8 мільярда на фінансування штучно створеного дефіциту бюджету в сумі 4,3 мільярда,  що суперечить статті  15  Бюджетного кодексу  України.  Разом з тим уряд пропонує за рахунок надходжень від приватизації створити прихований профіцит у сумі 1,5  мільярда гривень.

     Комітет з  питань бюджету не може погодитися з таким рішенням і пропонує включити надходження від приватизації державного  майна до   доходної  частини  державного  бюджету  і  спрямувати  їх  на фінансування  найважливіших   соціальних   програм,   фінансування дорожнього  господарства,  агропромислового  комплексу,  вугільної галузі,  збільшення державних централізованих капітальних вкладень тощо.

     Загалом, якщо  не враховувати пропозиції бюджетного комітету, схвалені Верховною Радою,  про включення до доходів бюджету фондів соціального  страхування (це 4,8 мільярда гривень),  то збільшення доходної  частини  бюджету  має  скласти  9,1  мільярда   гривень, включаючи  надходження  від  приватизації.  Кабінет  Міністрів  до другого читання врахував лише мільйон гривень.  При цьому уряд пропонує  зменшити доходи бюджету по окремих джерелах надходжень у цілому на суму мільйонів гривень,  повністю зняти  надходження від  перевищення валового доходу над видатками Національного банку України.

     Тепер щодо  звинувачення  уряду  та  деяких  засобів  масової інформації,   яким   партійні   пріоритети   не  дають  можливості об'єктивно вникнути в сутність бюджетного процесу, з приводу того, що   наші   пропозиції  призведуть  до  збільшення  довгострокових державних зобов'язань.  Ці звинувачення  відбуваються  тоді,  коли уряд  у  своєму  законопроекті  пропонує здійснити короткострокові внутрішні запозичення на цю суму 1,3 мільярда гривень терміном  до трьох  місяців  під  більш  як  20  відсотків  річних,  які  мають тенденцію до зростання. Шановні колеги! Зрозуміло, що такі видатки не  мають  жодного  відношення  до  бюджету,  тому  що  термін  їх погашення закінчується протягом одного, двох, трьох місяців, тобто він менший,  ніж річний період,  на який розрахований бюджет. Тому вони  мають  наслідком  лише   зростання   державного   боргу   та забезпечення   тіньових   інтересів  тих,  хто  стоїть  за  такими пірамідами та за розробкою урядового варіанта проекту бюджету.

     Тепер хочу  зупинитися  на  врахуванні  Кабінетом   Міністрів України  положень  Бюджетних висновків при визначенні пріоритетних напрямів видатків.

     По-перше, уряд не підтримав пропозицію Верховної Ради України щодо  скорочення  видатків  на  державне  управління  в  сумі  мільйонів гривень,  зокрема по Державній податковій адміністрації, Адміністрації  Президента,  місцевих  державних адміністрацій,  та скорочення видатків на  суму  53  мільйони  гривень  за  цільовими програмами, що не затверджені відповідно до чинного законодавства. Уряд не тільки відновив їх фінансування, але й збільшив на деякі з них.   Так,   на   фінансування   Державного  управління  справами Президента України уряд пропонує додати ще 8,6  мільйона  гривень, сам  собі  Кабінет  Міністрів додає ще 2 мільйони гривень.  Це,  я повторюю,  після  поновлення  фінансування,  яке  ми   пропонували скоротити.

     По-друге, уряд     запропонував    скорочення    фінансування відповідно до затверджених бюджетних висновків. Зокрема, відбулося скорочення  видатків  на освіту (мінус мільйонів гривень) і на охорону здоров'я  (мінус    мільйонів  гривень),  тобто  на  58 мільйонів менше,  ніж сам уряд запропонував до першого читання. Це я нагадую тим депутатам,  які "виповзали"  тут  у  білих  халатах. Подивимося, як вони будуть за ті пропозиції голосувати (Оплески).